Цитаты из книги Blindness

Довольно даже скоро, мы поняли, что у нас, у слепцов, по сути, нет ничего, что можно было бы назвать своим, ну, кроме того, что на себе носим.

Известное дело, недоешь, так и недоспишь.

да, и глаза, особенно глаза, глаза пусть обернутся внутрь, еще, еще, еще, чтобы различить наконец внутренность собственного мозга, где разница между способностью и неспособностью видеть становится на вид невидимой.

...правду кажучи, ще не народилося таке людське створіння, позбавлене тієї другої шкіри, яку ми називаємо егоїзмом, набагато твердішої, аніж інша, яка кровоточить від найменшого доторку.

Гідність не продається, і якщо людина починає поступатися в дрібних речах, то закінчує тим, що втрачає весь сенс життя.

Так уж создан мир, что правде нужно многократно прикидываться ложью, чтобы добиться своего.

Нічого дивного, нам завжди більше належить те, що само дається нам у руки, аніж те, чого самому треба домагатися.

Чоловіки всі однакові, кожен думає, якщо він народився з черева жінки, то він знає все про жінок.

Які часи настали, ми бачимо, як перевернувся порядок речей, знак, який майже завжди був знаком смерті, тепер стає знаком життя.

Єдине чудо, доступне нам тепер, це жити далі, сказала дружина, оберігати вразливість життя день за днем, так ніби й воно осліпло й не знає, куди йому йти, а може, так воно і є, може, воно й справді не знає, куди йому йти, й передало себе в наші руки, після того як наділило нас розумом, і ми навчилися користуватися ним.

Потрібна організація, людське тіло також є системою організації, й воно залишається живим, поки в ньому існує організація, а смерть — не більше як наслідок його дезорганізації.

Письменник, як і кожна людина, не може все знати, не може все пережити, а тому мусить розпитувати та уявляти.

Усередині в нас є одна річ, яка не має назви, проте вона і є те, чим ми є.

Відповіді не завжди надходять тоді, коли вони потрібні, й часто буває так, що чекання відповіді і є єдиною можливою відповіддю.

Слеп тот, кто не хочет видеть.

...и что же с того, что все мы тут слепые, есть вещи, которые в любом случае делать не пристало...

Потому что в этой пресловутой панике очень многие слепцы были насмерть затоптаны, задавлены, в стены вмазаны, такое вот действие она производит, таков ее, можно сказать, природный эффект, когда дает себя знать животное начало, да и растительное было бы не лучше, деревья с травой, будьте уверены, вели бы себя так же, не будь у них корней, так крепко и цепко вросших в почву, а любопытное, надо полагать, зрелище являл бы собой бегущий от пожара лес.

"Не вините себя, обстоятельства так сложились, все мы здесь и виновны, и не виноваты, солдаты, которые нас сторожат, натворили куда больших бед, но ведь и они могут найти себе оправдание, самое сильное из всех, какие есть на свете, сказать, что ими двигал страх."

...ноги, впрочем, тоже не вполне чисты, но не идут, да нет же, опять не дослушали, не идут ни в какое сравнение...

Шофер ослеп в тот миг, когда председатель через центральный подъезд, как ему нравилось, вошел в вестибюль банка, закричал, это мы все о шофере, но он, а это уже — о председателе, не услышал.