Для найважливіших речей завжди найтяжче знайти слова. Ти соромишся їх, бо, утілені в словах, вони завше маліють — слова стискають речі, що здавалися неосяжними, поки були у твоїй голові, і стали невеличкими, коли їх звідти видобули. Однак усе не так просто, скажи? Найважливіші речі зберігаються дуже близько від тайника твого серця, як дороговкази до скарбу, що його твої люті вороги залюбки викрали б у тебе з-під носа. І часом ти наважуєшся на зізнання, що коштують тобі дуже дорого, а люди тільки дивляться на тебе якось дивно, узагалі не розуміючи, що ти сказав чи чому ти вирішив, що це аж так важливо, і плакав, поки це вимовляв. Оце, по-моєму, найгірше. Коли таємниця лишається під замком не від браку оповідача, а від браку слухача, який би її зрозумів.
"Тiло"
Ваша оценка
robot29 марта 2018
1 понравилось31
Katerinka_chitachka15 февраля 2018
MariyaChikova2 декабря 2017
Architect11 сентября 2017
Book_Monster12 июля 2017
Julia9214 февраля 2017
CypressApostate18 декабря 2016
