Готель «Велика Пруссія»

«Готель “Велика Пруссія”» — новий детективний роман Богдана Коломійчука, сповнений карколомних пригод та шпигунських таємниць. 1905 рік. Кар’єра одного з кращих слідчих Галичини, львівського комісара Адама Вістовича, йде вгору. Щоб допомогти молодшому колезі, ад’юнктові Самковському, комісар береться за нібито тривіальну справу. Однак з’ясовується, що нитки її тягнуться далеко за межі Львова і навіть за межі імперії. Розслідування приводить Вістовича у Пруссію, де кілька впливових посадовц...

Рейтинг LiveLib

3,9

90 оценок

5
24%
4
53%
3
19%
2
2%
1
1%

Ваша оценка

Прочитали 99Хотят прочитать 47

Рецензии

Sopromat30 августа 2020 г.
Середа.19.08.2020. Ніч.
Завдяки якому автору сучасна література придбала моду датувати те, що відбувається в тексті? Можна було б погодитись, якщо це необхідність, що без цього ми не зрозуміємо деталі, але навіщо - в цьому детективі?
Мова дуже красива, напружений цікавий початок, симпатичні еротичні сцени; нервові діалоги між мужчинами, пов'язаними таємницею.
Після читання зрозумів, коли градус почав знижуватись. Автору захотілося заплутати нас, додавши нових підозрюваних і нове угрупування під керівництвом пришелепкуватого мужчини із "напівбожевільного народу"
Не сподобався головний герой. Хіба що його любов до рідного міста. Він ніби то працює на злочинця, а його заява: "...іноді для успішного розслідування злочину доводиться брехати і навіть здійснювати ще один злочин"- це коло без вихіду? Справедливості не дочекаємося і у книжці?
Наївні описи зустрічі з заступником таємної організації, його зізнання що до агентури та її обов'язків ( з якого переляку?)
У фіналі автор спустився на грішну землю з мотивом злочинів, але попередніми діями героїв встиг дещо розчарувати.
Читать далее
12
480
ArinaAnna17 января 2020 г.
Власне, якби в мене не було досвіду з читання детективних романів, мабуть я би закохалася у автора і його стиль оповідання. Як правило, я уникаю порівнянь, навіть у світі книжок, однак цього разу не можу сказати, що я залишалася безпристрасною. Так чи інакше, я все ж таки не втрималася і пустилася в критику.
Роман мене не вразив. Скоріше всього не вразила сама детективна лінія, а от особистість детектива, видалась досить таки приваблива, адже мова йшла про статного чоловіка, розумного і привабливого. Так, і я як жінка, повелась на цю інтригу. Тому мабуть і саму книгу дочитала до кінця.
"Готель…", як на мене, одна із небагатьох книг, в якій сюжет здається мало цікавим та інтригуючим, а ось головний герой, таки привертає увагу. І завдяки комісару Вістовичу роман вийшов таки колоритним. Своєю не аби якою енергією, він закрив майже всі прогалини між детективною невпорядкованістю та художньою образністю. І ще один плюс - це достеменний опис закордонних міст та вуличок, особливо що стосується старого Лева. Занурення в небезпечні місцини були по - справжньому захопливими, а події пригодницькими, однак все ж таки не детективними.
Так, з романом, як і з самим автором, варто познайомитися, однак очікувати від книги забагато не варто.
Читать далее
5
444
EslavaSabio25 ноября 2019 г.
Перфектний український детектив!
Книга справді хороша, якщо може здійснити мандрівку в часі. Так ось, автор справжній чарівник (і нііі, книжка не фентезі), бо я ніби прожила декілька днів на початку ХХ сторіччя, ще й в іншій країні. Відчула себе помічницею Адама Вістовича - одного з кращих слідчих не лише України, а й Європи. Мабуть, з ним може позмагатись Шерлок Голмс та Еркюль Пуаро, а це вже рівень.
Чомусь цей роман здався мені цілком чоловічим. І це не тому, що жінок в ньому не має, а тому, що найцікавіші образи саме чоловічі. Непересічні особистості, часом авантюрні, сміливі, пристрасні, холоднокровні, розсудливі. Кожен по-своєму особливий. Не хочу применшувати роль жінок, без яких книга не була б такою, яка є, але мої пріоритети очевидні.
Сюжет книги динамічний, не має нічого зайвого, обтяжливого. Книжка за обсягом не велика (275 ст), хотілось більше всього, але автор вдало передав необхідні деталі. Не встигає нічого набриднути. Якби я не знала початково, що це у написав український автор, я б навіть і не подумала. Так по-європейськи, так сильно! Однозначно, улюблений детектив у #сучукрліт
Читать далее
4
431