Отзывы о книге Жизня

«Жизня» - книга проста. Це просто автобіографічна збірка оповідань простого українського хлопця, кримчанина. Про його дитинство, про школу, про друзів і батьків. Університет. Дорослішання. Про собак (тут я не втрималась, ревіла). Олег чесний, не вигороджує себе. Пише, як було. Коли дорослішаєш, на чотирилапого друга дитинства стає все менше часу. Або ж і зовсім не стає. Тому не варто дітям заводити особистого улюбленця. До цього мають прийти. Мати час, і ще гроші. Але я відволіклась. Олег не вважає себе героєм, він просто не такий, як всі.

Усе життя я хотів бути таким, як всі, але в мене не виходило.

Він просто йшов за покликом серця, просто розумів світ трохи по-іншому, тому й був сам-один десь збоку. Але то не правда, що сам один. З ним були тисячі українців, і білоруси, і росіяни, і американці. І багато інших. Всі ті, кому було не все одно, хто не вибрав собі хату скраю. «Жизня» - книга проста. Про не простулюдину, про патріота. Такі не вмирають не тільки в Україні.

Летние приключения в Книжной Стране. 2/10

Перевод.

«Жизня» - книга простая. Это просто автобиографический сборник рассказов простого украинского парня, крымчанина. О его детстве, о школе, о друзьях и родителях. Университет. Взросление. О собаках (здесь я не удержалась, ревела). Олег честно, не выгораживая себя, пишет,как было. Когда взрослеешь, на четвероногого друга детства становится всё меньше времени. Или же его и вовсе нет. Поэтому не стоит детям заводить личного любимца. К этому должны прийти. Иметь время, и еще деньги. Но я отвлеклась. Олег не считает себя героем, он просто не такой, как все.

Всю жизнь я хотел быть таким, как все, но у меня не получалось. Он просто шел по зову сердца, просто понимал мир немного по-другому, поэтому и был один, в стороне. Но это неправда, что один. С ним были тысячи украинцев, и белоруссов, и руссиян, и американцев. И многих других. Все те, кому было не всё равно, кто не выбрал себе дом «скраю». «Жизня» - книга простая. О не простом человеке, о патриоте. Такие не умирают не только в Украине.

Усі ми дуже переживали за долю Олега, слали листи підтримки, думали і бажали йому поскоріше звільнитися. Цю книгу він написав, перебуваючи в полоні. І я вирішила, що купити цю книжку буде важливо і правильно.

Вона містить кілька маленьких автобіографічних оповідань, вони про життя. Про дитинство і юність, дорослі роки. Про батьків, рідних, друзів дитинства. Про те, як дитина хоче собаку, і він стає найкращим другом маленькій людині. Але минають роки і на собаку лишається все менше часу, дитинство закінчується. Думаю, такі вішки були в кожного.

Оповідання відверті й пронизливі. Читаючи, я згадала своє дитинство. В оповіданнях про дитинство Олега вже видно, яким прямим і незламним формувався його характер. Читається дуже швидко, бо обсяг книжки невеликий. Але залишає по собі яскраве враження. У книжці подані ці ж оповідання мовою оригіналу, російською мовою (що стало для мене трохи розчаруванням, бо я розраховувала на більший об'єм читання).