Добрі новини з Аральського моря

«Роман писався три роки, вбираючи в себе реальні історії реальних жінок. Через це в ньому нема ні повністю позитивних, ні повністю негативних героїнь, а є різні психотипи, де кожна читачка знайде себе. Хтось буде бісити, хтось смішити, хтось змусить плакати. Бо в книзі є все: фешн, секс, стиль життя, зрада, втеча, пошук себе, вбивство, інтрига, смак вина і багато-багато Парижа. Хтось їздить на Астон Мартині, а хтось краде монетки, залишені офіціантові на чай. В певний момент долі цих моїх жінок ...

Рейтинг LiveLib

4,0

97 оценок

5
40%
4
38%
3
11%
2
6%
1
4%

Ваша оценка

Прочитали 110Хотят прочитать 84

Рецензии

BonesChapatti6 ноября 2020 г.
Зірка власного маркетингу
Хлопчики і дівчатка, чи спокусилися ви на "Добрі новини..." від Карпи? Я - так. 300 гривень за цілковите лайно. Три зірки поставила лише за гарну палітурку і крах читацьких сподівань. Історії чотирьох новоспечених "парижанок" з різними розладами психіки - як віддзеркалення внутрішнього світу авторки, того, що коїться в її голові. Адже хто хоч трохи знає фактів про Карпу, згодиться, що роман завуальовано автобіографічний. Просто авторка сегментами розділила життєвий досвід між чотирма героїнями. І до чого тут море? Загалом, книжка - суцільне лайно. Молодець Ірена Карпа, що так майстерно вміє піарити власні недотворіння.
Читать далее
28
1,5K
KatrinkaP22 октября 2019 г.
Що доброго в романі "Добрі новини з Аральського моря",
У мене склалися доволі складні стосунки з творчістю письменниці Ірени Карпи. Під час студентських років в Україні я любила експериментувати з сучасною українською літературою, що не завжди закінчувалось добре. Ранні твори Карпи, «Фройд би плакав» та «50 хвилин трави», були для мене немов дешевий алкоголь, після якого наступало важке похмілля, тож більше не хотілося до них повертатися.
Коли вийшов друком новий роман «Добрі новини з Аральского моря», я довго вагалася, чи варто замовляти цю книгу, пригадуючи минулий експіріенс. Скажу так, маркетинг та анотації зробили свою справу і я все таки прочитала цей роман. Історія чотирьох жінок, що живуть в еміграції та борються за своє місце під небом Парижу. Я сама вже не перший рік живу за кордоном, тож мені стало по-дитячому цікаво й захотілося порівняти власний досвід з героїнями роману.
Ох, я маю справді купу претензій та запитань до авторки після прочитання. З однієї сторони, книжка написана цікаво, з «карпівським» чорним гумором та відповідною лексикою. Над багатьма моментами в тексті я сміялась, немов той кінь. Бо були справді ситуації, які траплялися і в моєму доволі ординарному житті. Особливо про «патріотичну тусовку» в посольстві, де зустрічаються «українолюби», котрі звичайно ж кохають Неньку на відстані майже в три тисячі кілометрів. Ні, не подумайте, що я не люблю свою країну. Дуже люблю! Але от на тусовки до посольства з вигуками «Прославяємо Україну» більше не ходжу.
Описуючи життя українок за кордоном, Карпа в той же час дуже мало розповідає про реалії, які чекають на кожного емігранта в будь-якій точці Європи: на якій основі деякі героїні перебувають в цій країні? Як, наприклад, добралася аж до Франції Хлоя, котру після скоєного мали шукати всі служби України? Якось все дуже легко і зовсім не так, як в реальному житті.
До жодної з героїнь роману в мене не виникло якоїсь прив´язонності чи бодай симпатії. Відверто нудний образ Хлої, не дуже естетична Богдана. Більш менш мені зайшов образ Рити, котра не кинула своїх дітей на виховання українською бабусі, працює в хорошій фірмі та отримує достойну зарплатню, але в той же час залишається доволі безхарактерною жінкою на прив´язі у заможного психопата.
Так, в наш час дуже багато подібних історій та схожих жінок, котрі шукають найлегші шляхи. Але заради Бога, не всі дівчата та жінки з України грають роль давалки. І це не лише моя
суб´єктивна думка, мої подруги повністю згідні.
Анотація обіцяла нам нотки детективу в цій книжці, але очікуваного саспенсу не трапилось.
На мою думку, письменниця занадто затягнула сюжетну лінію, при цьому вона дуже часто повторювалась в подіях, в описах героїнь і т.д.
Цей роман немов така собі велика плітка на 600 сторінок, при цьому кінцівка повністю зжована. Знаєте, те відчуття, коли людина довго-довго пише дипломну чи диссертацію, і от сил на фінальну ноту не вистачає і він просто швиденько зливає кінцівку в унітаз.
Але не дивлячись на доволі критичне ставлення до цього роману, мушу визнати, що Карпа неабияк виросла в порівнянні з ранніми роботами, тому додала ще одну одну зірочку до загальної оцінки. Було весело, часом сумно, але в той же час цей reading на один раз і я більше не буду до нього повертатися.
Читать далее
9
1,2K
Plonochka27 августа 2019 г.
Кому добрих новин, мадам і месьє?
Якщо ви, раптом, дуже хотіли прочитати новий роман Ірени Карпи, але вас зупиняв його вражаючий об'єм (600 сторінок, на хвилинку!), то розслабтеся. Історії чотирьох відчайдушних героїнь з перших же сторінок вас захоплять настільки, що ви зовсім перестанете звертати увагу на кількість сторінок, а просто поринете у вир Парижу разом із цим товстунцем з гламурною обкладинкою.
У вашій подорожі буде все: втечі з дому і бурхливе студентське життя, рок-фестивалі і пошуки себе, "феменські" пригоди, бурхливі стосунки з чоловіками і роздуми про особливості життя жінки у Франції, легкі наркотики та вишукані вина, ну, і звісно, одяг з наймодніших бутиків - це ж Париж!
Основна характеристика "Добрих новин з Аральського моря", на мій погляд, - це динамічність. Роман настільки насичений і бурхливий, що тільки й встигай за цими дівчатами. Та ще тут сильна не тільки основна частина сюжету, а й яскравий початок та вражаюча кінцівка.
Словом, ексцентрична Карпа знову змогла здивувати читачів, лише цього разу - відчутно зрілішою прозою.
Читать далее
6
911

Все рецензии

Цитаты

_echelon_3028 марта 2022 г.
Людина з нечистою совістю може засинати так, наче падає в чорну криницю.
2
195
_echelon_3019 мая 2022 г.
Безкоштовний транспорт може бути тільки в пекло.
1
104
_echelon_3019 мая 2022 г.
Ми є там, де є. З нами було те, що було. Нічого вже не скасувати. Це нормально. Треба спробувати жити тим, що є. І якщо вдасться побороти огиду до себе, ще й отримати від цього задоволення.
1
99