Кров кажана

Василь Шкляр — один із найвідоміших, читаних і «містичних» сучасних письменників, «батько українського бестселера». Таємнича містика, відверта еротика, божевільна кримінальна історія… Анастасія ніколи не була вірна своєму чоловіку, а невдовзі після його загадкової смерті отримала приголомшливу звістку: її призначення — народити для світу диявола. Жінка мало не збожеволіла, та її коханець, отець Серафим, обіцяє не допустити до гріха. Але здається, ніби він у змові з нечистою силою…

Жанры

Рейтинг LiveLib

3,6

155 оценок

5
19%
4
41%
3
30%
2
9%
1
1%

Ваша оценка

Прочитали 176Хотят прочитать 64

Рецензии

LeRoRiYa25 августа 2013 г.
Моя найулюбленіша на даний момент книжка з творчості Шкляра.
Гарна мова й невимовно захопливий мікс з любові, пригод, детектива, фантастики й містики.
Однозначно варто уваги. Раджу абсолютно всім, хто може собі дозволити розкіш читати українською.
17
487
EduardGol27 августа 2013 г.
А я все шукав і шукав щось таке з сучасної української літератури, що захопило б мене всього. Цей пошук вже доволі довго тривав, однак я не покидав це.
Все, що потрапляло мені в руки, все, чому я приділяв свою увагу… видавалось мені якимось збоченням, наругою над літературою та читачем. Я взагалі-то не великий шанувальник та знавець сучасної літератури, однак мене все ж цікавило, про що думають сучасні письменники та як вони висвітлюють проблеми сьогодення.
І тут я згадав про Василя Шкляра, а саме про його роман «Чорний ворон». На той момент, це був єдиний твір, написаний українським сучасником, яким я насолоджувався близько рік тому. Хоча він і історичний, а бажав іншого, однак… «То може… знову Шкляр?», - подумав я з деяким полегшенням та надією. «Невже після «Чорного ворона» я розчаруюсь і в ньому?», - промайнула друга, вже гнітюча думка.
І все ж таки, я виріш прочитати цей роман!
Мабуть, до половини твору я читав й кривився. Знову збочення, знову данина моді, знову, знову, знову… Однак потім мене поглинула неймовірна атмосферна твору, якесь відчуття близькості до подій та дійових осіб. Можна сказати, що за руку в інший вимір мене привів той карлик з великою, як у коня, головою. Він перший, хто заволодів моєю увагою, саме він став прикрасою даного твору, він – той, чиєю долею я переймався та хто викликав щиру цікавість.
Не зважаючи на неприємну хворобу, яка діставала мене вже майже тиждень та інші, дійсно важкі думки, які не давали спокою, я забувся… Я був там, я був з ними, я був над ними та усім! Магія роману таки подіяла! Мабуть, вона вже завжди буде зі мною.
Крім іншого, автор вдало, іронічно, саркастично висвітлив чимало соціальних питань як загальнодержавного, так і суто індивідуального масштабу.
«Кров кажана» Василя Шкляра – це саме те, що я шукав. Однак пошук на цьому не закінчено і маю надію, що знайду ще не одну перлину сучасної української літератури. Адже по суті, я лише щойно занурився, а кисню ще повний балон.
Читать далее
13
349
arirany19 января 2013 г.
О, від цього роману в мене стався справжнісінький філологічний оргазм!.. Я щиро насолоджувалася буквально кожним видрукуваним словом. Зміст цих слів, звичайно, теж не пустий.
Якщо задуматися, накручено усього і по трошки: тут вам і детектив, і любовна історія, і фантастика, і містика... Історія дійсно захоплююча, я до ранку не змогла відкласти книжку, доки не дочитала до кінця.
13
331

Все рецензии

Цитаты

ssamsarra5 января 2014 г.
Запам'ятай назавжди, — тихо і владно сказав він, — тобі нема куди поспішати. Тебе ніхто і ніде не жде. Але ти ще про це не знаєш.
8
1K
Virna_Grinderam1 марта 2016 г.
Шмаркаті людинята, які брешуть, крадуть, жеруть як не в себе, смердять і не люблять ні ближнього ні дальнього.
5
618
Virna_Grinderam1 марта 2016 г.
Я грішниця, грішниця... Повторювала я і не знала, що приємнішим було мені у цих словах, - чи легкий присмак самокатування, чи те, що я не свята...
5
559