Цитаты из книги Żółwie aż do końca

Adults think they're wielding power, but really power is wielding them.

Your now is not your forever.

Well, everyone's crazy these days, Dr. Singh. Adolescent sanity is so twentieth century.

Welcome to the future, Holmesy. It's not about hacking computers anymore, it's about hacking human souls.

No one ever says goodbye unless they want to see you again.

I have the soul of a private jet owner and the life of a public transportation rider.

The way people talked about fathers could almost make you glad not to have one.

Единственный способ себя описать - определить, чем ты не являешься, и ты плаваешь в теле, которое не подчиняется тебе. Не тебе решать, кто ты такая, где живешь, когда тебе есть и чего бояться. Ты просто застряла внутри, совершенно одна, в темноте. Вот это страшно.

"... наш мир - это истории, которые мы рассказываем о нём."

Кассиопея. И вот от чего с ума сойти можно. Та звезда вверху называется Каф, и от нас до нее – пятьдесят пять световых лет. До Шедар – двести тридцать. А до Нави – пятьсот пятьдесят. То есть они далеки не только от нас, но и друг от друга. Насколько нам известно, Нави пятьсот лет назад взорвалась. – Ого, – сказала я. – Значит, мы смотрим на прошлое. – Да, именно.

Nolite te bastardes carborundorum (что, очевидно, значит «Не расстраивайся из-за ублюдков»)

Про погоду ніколи особливо не думається, коли вона гарна, та коли холоднішає достатньо, щоб було видно дихання, її стає неможливо ігнорувати. Це погода вирішує, коли людям про неї думати, а не навпаки.

Після найкращих розмов навіть не пам'ятаєш, про що говорилося - пам'ятаєш тільки відчуття від розмови.

Секу Сандіата в одній поезії сказав, що найважливіша частина тіла - "то не серце, і не легені, й не мозок. Найбільша, найважливіша частина тіла - це та, що болить".

Думки - це просто інший різновид бактерій, які колонізують людину.

- Проблема зі щасливими кінцями, - заговорила я, - в тому, що вони або насправді не щасливі, або насправді не є кінцями, розумієш?

Ми ось-ось здійснимо американську мрію, яка, звісно, полягає в тому, щоб отримати зиск із чужого нещастя.

Ми дивилися разом на одне небо, а це, мабуть, усе ж таки більше зближення, ніж зоровий контакт. Подивитися на вас може хто завгодно. Знайти ж людину, яка бачить такий само світ, як і ви, - неабияка рідкість.

Людина думає, що вона - художник, але вона - полотно.

- А почему все в прошедшем времени? – Потому что это случилось давным-давно в далекой-далекой галактике, Холмси. О «Звездных войнах» надо всегда говорить в прошедшем времени!