Задивляюсь у твої зіниці

Василь Симоненко

Цитаты

Аноним9 октября 2019 г.
Ми ще йдемо. Ти щось мені говориш.
Твоя краса цвіте в моїх очах.
3
324
Аноним9 октября 2019 г.
Мені поля задумливо шептали свої ніким не співані пісні.
0
616
Аноним9 октября 2019 г.
Десь у вечір зірка мерехтлива задивлялась, певне, неспроста...
0
355
Аноним9 октября 2019 г.
А ввижається — там, біля шляху,
На потоптаній кіньми траві
Жирний ворон, мов чорна папаха,
На козацькій сидить голові.
0
306
Аноним9 октября 2019 г.
І так довго стогнали по бруку перестуки її підборів.
0
284
Аноним9 октября 2019 г.
Дзвенять живою радістю ліси,
Як ранок спалахне на небокраї,
Як сонце огняне завісу піднімає
Із їх первісної і чистої краси.
0
278
Аноним9 октября 2019 г.
З ВІКНА
Синиця в шибку вдарила крильми.
Годинник став. Сіріють німо стіни.
Над сизим смутком ранньої зими
Принишкли хмари, мов копиці сіна.
Пливе печаль. Біліють смолоскипи
Грайливо пофарбованих ялин —
Вони стоять, немов у червні липи,
Забрівши в сивий і густий полин.
Полин снігів повзе до видноколу,
Лоскоче обрій запахом гірким,
Лапаті, білі і колючі бджоли
Неквапно кружеляють понад ним…
20.12.1962
0
259
Аноним9 октября 2019 г.
Ніби краплі жовті, в темну воду стиглі зорі падають вночі.
0
243
Аноним9 октября 2019 г.
Впало сонце в вечірню куряву,
Тиша виповзла за село.
Нашорошилось небо буряно
І погрозами загуло.
Ніч підходила з гуркотіннями,
Ніч несла божевілля й страх,
Плазувала потворними тінями
У нервово пружних кущах.
Ніч кричала мені, розтерзана,
Оперезана громом навхрест.
І у зойках її березових
Закипався гучний протест.
Хмари дибились волохато,
Місяць в небі петляв, мов кіт,
Вихор всівся на сіру хату
І загвинчував стріху в зеніт.
...Та встає перламутровий ранок
Крізь холодний і злісний рев,
І проміння зализує рани
В закатованих ніччю дерев.
16.01.1962
Читать далее
0
214
Аноним9 октября 2019 г.
Біг чоловік через поле дике,
Біг чоловік через темний ліс,
Повну вулицю лементу й крику
У легенях набряклих ніс.
0
186