День, що навчив мене жити

– Понимаешь, дело в том, что меня тянет к удовольствиям. Если уж быть честным с самим собой, то именно для этого я и вкалываю. Чтобы заплатить за то, что меня прельщает, и удовлетворить хотя бы часть своих желаний.

– Догадываюсь. Как и большинство из нас. А поскольку полного удовлетворения не наступает, то после исполнения желаний нам снова хочется чего-то нового, неизведанного, того, что раньше и в голову не приходило. И начинается бесконечный бег за возникающими по ходу дела желаниями.

-Складно віднайти внутрішній спокій, коли живеш в егоїстичному й жорстокому світі, проти якого доводиться постійно боротися.

-Те, що ми ненавидимо в інших, інколи є тим, чого не приймаємо в собі.

"Коли ви зріжете останнє дерево, - казав він, - коли зловите останню рибину, тоді збагнете, що гроші не можна з'їсти".

-Дехто вважає, що може жити, ні від кого не залежачи.Вони думають, що їхнє щастя залежить тільки від них. Це величезна ілюзію.

Ми далеко не завжди здогадуємося,що те,що вважається проблемою,інколи насправді є....рішенням!

-Природа повертає нам те,що відібрало суспільство.
-Що саме?
-Умиротворення.
-Ми-цілісні істоти,і природа дає нам можливість вповні це відчути,тоді як суспільство створює в нас нестачу. Йому вдається змусити нас повірити й відчути,що нам чогось бракує,щоб бути щасливими. Воно зобороняє нам задовольнятися тим,що ми маємо,тим,чим ми є. Воно невпинно змушує нас вірити,що ми недокомплектовані.

Цінність життя дається збагнути,коли виникає загроза його втрати

Немає нічого гіршого за непевність та невизначеність.Вони заполонюють розум,який розпачливо шукає відповідей,що їх так потребує.