Аптекарь

События романа Юрия Винничука «Аптекарь» происходят в 1646–1648 годах сначала в Венецианской республике, а потом – во Львове. Богатый, многообразный исторический фон умело использован для увлекательной игры в «действительное-недействительное», в которой персонажи исторические соседствуют с вымышленными, а их сложные отношения со временем формируются в любовные треугольники. И при этом фантазийные описания выглядят как вполне реальные, авторский вымысел отходит на второй план, заставляя читателя ...

Жанры

Рейтинг LiveLib

4,2

142 оценки

5
41%
4
49%
3
8%
2
2%
1
0%

Ваша оценка

Прочитали 157Хотят прочитать 142

Рецензии

sireniti7 ноября 2017 г.
Життя складається із запитань і відповідей
О! Боже! Мій!
Страшно, як страшно було жити в сімнадцятому столітті. Відьми, розбійники, нечиста сила, правосуддя, що бачить тільки одну сторону медалі (пф, в цьому плані мало що змінилося!), захламлені, смердючі міста (і ми ще плачемось про екологію). А знаєте, що було найпершою і найкращою розвагою? Страта. Подивитись на це видовище збігалося все місто. То ж є так цікаво, нє, дивитись, як відтинають голову якомусь розбишаці, чи спалюють чергову відьму? То є розмов і пліток на місяць вперед, а там і нова забава. Весело, еге ж?
Напевно, не варто казати (та все ж не втримаюсь), що Ю. Винничук уже давно став моїм улюбленим автором. Ну як він так уміє, про навіть бридке і гидке писати красиво? Навіть про те, про що зазвичай не говорять, Винничук напише гарно і майже зворушливо.
Аптекар - це не та книга, яку назвеш улюбленою, але вона надовго залишиться в пам'яті. Повернеться ще не раз, згадається, тому що майстерність, як то кажуть, не проп'єш, тому що до неї не читала нічого подібного. Вона заворожує, хоча в ній мало чого є звабливого.
Будьте готові до зустрічі з чорнокнижниками, чаклунами і інквізицією, красунею-відьмою і катом, який в неї закоханий, з аптекаром, який насправді не той, за кого себе видає, з розбійником, заради якого дружина здатна на багато чого такого, за що в пристойному товаристві ії б осудили і зневажали.
Будьте готові до смороду і нечистот, до тортур і детального опису "відділеня голови від тіла". Тут будуть і теорії, і наукові висновки, і фантазії і реальність стануть одним цілим, не розрізнити. І навіть сам чорт з'явиться, та й не раз. І різні химери скакатимуть зі сторінки на сторінку.
Наука і магія тут невіддільні одна від одної, і забобони, і невігластво добре співмешкають з відомими і доведеними фактами.
І, звичайно, гумор, куди ж без нього. Хоча він трохи дивний і навіть непристойний. Та чого ж, я звикла.
Це інший світ, це інший Львів. Здається, тут немає місця сантиментам, та все ж знаходиться. Здається, вже нічим не можна здивувати, та все ж дивуєшся.
І усміхаєшся, і сумуєш, і перегортаєш з жалем останню сторінку... Мало. Хочеться ще.
Дальше...
О! Боже! Мой!
Страшно, как страшно было жить в семнадцатом веке. Ведьмы, разбойники, нечистая сила, правосудие, которое видит только одну сторону медали (пф, в этом плане мало что изменилось!), захламленые, вонючие города (и мы еще плачимось об экологии). А знаете, что было самым первым и наилучшим развлечением? Казнь. Посмотреть на это зрелище сбегался весь город. Это же так интересно, правда, смотреть, как отрезают голову какому-то разбойнику, или сжигают дежурную ведьму? То есть разговоров и сплетен на месяц вперед, а там и новая забава. Весело, не правда ли?
Наверное, не стоит говорить (и все же не удержусь), что Ю. Винничук уже давно стал моим любимым автором. Ну как он так умеет, даже о гадком и противном рассказать красиво? Даже о том, о чём обычно не говорят, Винничук напишет шикарно и почти трогательно.
Аптекар - это не та книга, которую назовешь любимой, но она надолго останется в памяти. Вернется еще не раз, вспомнится, потому что мастерство, как говорят, не пропьешь, потому что до неё не читала ничего подобного. Она завораживает, хотя в ней мало чего есть обаятельного.
Будьте готовы к встречи с чернокнижниками, колдунами и инквизицией, красавицей-ведьмой и палачом, который в неё влюблён, с аптекарем, который в действительности не тот, за кого себя выдает, с разбойником, ради которого жена способна на много чего такого, за что в приличном обществе её бы осудили и презирали.
Будьте готовы к вони и нечистотам, к пыткам и детальному описанию "отделения головы от тела". Здесь будут и теории, и научные выводы, и фантазии и реальность станут одним целым, не различить. И даже сам чёрт появится, да и не раз. И разные химеры будут прыгать из страницы на страницу.
Наука и магия здесь неотделимы одна от другой, а суеверия, и невежество хорошо уживаются с известными и доказанными фактами.
И, конечно, юмор, куда же без него. Хотя он немного странен и даже неприличен. Но чего уж там, я привыкла.
Это другой мир, это другой Львов. Кажется, здесь нет места сантиментам, и все же находится. Кажется, уже ничем нельзя удивить, и все же удивляешься.
И улыбаешься, и грустишь, и перелистываешь с сожалением последнюю страницу... Мало. Хочу ещё.
Читать далее
48
1,5K
KaterinaIvanova61016 мая 2025 г.
Кожна людина є кимсь, але в кожному житті вона інша, а якою є насправді — невідомо. І хоча живе багатьма життями, але це завше одна і та ж людина.
Дивовижна книга!
Книга, де дивним чином переплітаються долі ката і відьми, яку він мусив стратити; аптекаря, який живе життям друга і дівчини, яка видає себе за хлопця аби здобути професію хірурга; повії, чорнокнижника, розбірка, вбивці.....
Містичний детектив, в якому злочинці відчувають свою безкарність, але "меч відплати" встановлює справедливість.
І знову улюблений Львів - містичний, шалений, фантастичний.
37
104
Nina_M24 декабря 2017 г.
Львів, про який пише Юрій Винничук, - це завжди дещо, а ця дивовижна книга примушує цілковито поринути у львівську атмосферу 17 ст.
Починається книга настільки реалістичною сценою, що стає моторошно. Людське життя й нині нічого не варте, а що вже говорити про 1648 рік... Тим більше життя повії. Та знаходиться той, кому це не байдуже, і вже закрутилася карусель із облич у масках (бо у всіх героїв свої маски), неймовірних подій, які, проте, надто повсякденні. Є щось у цій книзі від славнозвісного "Парфумера" , але з полюванням на відьом (хоч чорт живе собі премило серед людей і не зазнає утисків). Купа сюжетних ліній складає плетиво, у якому борсаються герої (чого вартує один тільки кат!) і сам читач.
Усе це описано такою мовою, що навіть огидне набуває особливої чарівності. Образи просто приголомшливо красиві! Це книга, яку варто прочитати.
Для тех, кто читает на русском
Дальше...
Львов, о котором пишет Юрий Винничук, - это всегда нечто, а эта удивительная книга заставляет полностью погрузиться во львовскую атмосферу 17 в.
Начинается книга настолько реалистичной сценой, что становится жутко. Человеческая жизнь и сейчас ничего не стоит, а что уж говорить о 1648... Тем более жизнь проститутки. Но находится тот, кому это не безразлично, и уже закрутилась карусель из лиц в масках (ведь у всех героев свои маски), невероятных событий, которые, однако, слишком обыденны. Есть что-то в этой книге от знаменитого "Парфюмера" , но с охотой на ведьм (хотя черт живет себе премило среди людей и его не притесняют). Куча сюжетных линий составляет плетение, в котором барахтаются герои (чего стоит один только палач!) И сам читатель.
Все это описано таким языком, что даже отвратительное приобретает особое очарование. Образы просто потрясающе красивые! Это книга, которую стоит прочитать.
Читать далее
25
1K

Все рецензии

Цитаты

KaterinaIvanova6106 мая 2025 г.
Насправді ми ніколи не покидаємо тих місць, де народились, де минуло наше дитинство, — говорила вона зі смутком. — Ми зостаємося там назавше. Тамте життя являється нам у снах, ми тужимо за ним і, коли вранці прокидаємося, то ще хвильку пробуємо затримати той сон при собі. Хіба з вами так не бувало?
6
19
KaterinaIvanova6107 апреля 2025 г.
- Святовит - наш правдивий бог, - казав батько.
- Але ж бог один? - запитувала Рута.
- Так, один. - погоджувався батько, - і ми його звемо Святовитом. Євреї звуть Єговою, турки Аллахом... А він один. І ми повинні звертатися до нього тим іменем, яке він нам сповістив, а не якимсь іншим.
6
23
KaterinaIvanova6104 мая 2025 г.
Львів — місто-хамелеон. Мінливе і непостійне, як вродлива жінка, яка знає собі ціну. Тут багаті вдають, що вони менш багаті, а бідні — що вони менш бідні. Львів манить до себе і водночас віддаляється, закохує і зраджує, продає себе, не продавши. Ось ти думаєш, що він уже твій, а він — як пісок поміж пальців.
5
12