Українці: народні вірування, повір'я, демонологія

Пропускают таким же образом вперед собаку или кота. Обыкновения эти коренятся в народном убеждении о скорой смерти всякого существа, вошедшего первым в новую избу. «Хто первый ввийде у хату: чы кит, чы собака, чы горобець, або сорока залетыть — тому вик недовгый».

Незадолго до входа в новую, оконченную избу, ее принято накуривать различными способами: ладаном и смирной с оттушенными на Благовещенье угольями или кусочками кожи, сором: «шоб холера не прыстала и шоб нечысти не було». Сором топят в печи и закрывают трубу, «шоб хата вчадила, тоди людям буде хороше жыть, не будуть чадить». Вероятно, цель всех этих курений одна и та же: выдворить невыносимым угаром враждебных духов.

В казки народ не вірить, сприймаючи їх як художні твори, в той час як релігія цілком побудована на вірі у надприродне, щосприймається за реальність.

У літописах раннього середньовіччя опис реальних подій, як правило, подавався на тлі всіляких пророкувань, що здійснювалися віщунами: волхвами, кудесниками, ясновидцями, пророками, старцями, «божими людьми».

Віра у надприродне — головне, що єднало суто народні та офіційні вірування, співвідношення ж надприродного і набутого досвідом, визначало різницю між цими шарами духовної культури.

Русальна обрядовість наповнена магією родючості: прикрашення зеленню, обливання водою, розпалювання багаття і т. ін.

Найбільший жах у людей викликали упирі —особливо поширений в українській демонології образ мерця, котрий виходив із труни і ссав кров живих.

Згідно із світоглядом багатьох народів, людина мала як мінімум дві душі: одна з них уособлювала життя, друга — особистість. Остання була духовною субстанцією і залишалася після смерті людини, перша ж умирала разом із нею

Трансформація божеств, як і міфологічних народних уявлень, не була раптовою: вона явила процес поступовий і спадкоємний. Адже й тепер деякі традиції та обряди зберігають сліди культу стародавніх народних вірувань

У народній свідомості збереглося лише розмите уявлення про колись головних богів дніпровських слов'ян: Перуна, Даждьбога,Стрибога, Хорса, Волоса.