Ініціація

Глухий кут тому і є таким, що вийти з нього можна лише одним шляхом: виправивши помилки, які завели в нього.

Після того, як ти вбиваєш у собі людину, ти вб'єш іще багато людей.

Любов - найпоширеніший маркер в арсеналі тих, хто любить використовувати інших.

Працюйте над власними життями - і результат не забариться.

Нащо думати про те, що станеться завтра, бо того "завтра" може і не бути.

Людина сама наповнює змістом і своє життя, і власне ім'я.

Реальність неймовірніша за вигадку. Що би ви не прочитали за своє життя, знайте: усе те може статися.

Мрія - не чіткий відбиток майбутньої реальності, може дозволити собі що завгодно: виправити незрозумілу паузу, яка виникла в стосунках, надати тій паузі суб'єктивної логіки, не намагаючись зрозуміти позиції, сяяти так потужно, що втому сяйві реальні проблеми, загрози і небезпеки видаються пустопорожніми дрібницями, а втілення мрії - сенсом життя.

Драматичні події у відповідь вимагають дії. Чи протидії. Хочеш вижити, скороти словниковий запас до дієслів: усвідомити, переварити, оцінити, не впасти, зібратися і довбати, довбати, довбати стіну, яка перегородила твоє життя, аж поки не впаде.

- Хворієте?

• Ні. Принамні якщо і хворію, то не знаю про це. Або - так! Хворію. Ми всі нині дрімучі та хронічно хворі.

Троянда - символ кохання, а книга - символ особистості.

Любов - привілей вільних!

Глухий кут тому і є таким, що вийти з нього можна лише одним шляхом: виправивши помилки, які завели в нього. Повір, на цьому шляху ти не знайдеш жодної матеріальної вигоди! Але тільки він подарує шанс знову відчути повітря, якого немає і ніколи не буде. У глухому куті повітря не з'явиться навіть від твого дихання.

На світі дуже мало людей.

Ми надто мало живемо, аби побачити щось більше, ніж власне життя. Якби людина жила років двісті або триста, то змушена була б розмірковувати про майбутнє. Про долю людства. Та людина думає тільки про власне виживання, тому людство приречене. Планетарні процеси і наші фізіологічні відбуваються асинхронно, на різних швидкостях.

Повіримо в людину. Бо поки люди бояться вірити в себе, не наважуються мислити самостійно. Вони шукають допомоги, виправдання, опіки вигаданих вищих сил. Це ж так зручно: пояснювати свої вчинки чи бездіяльність волею Божою чи втручанням темних сил.

Хіба то біда, коли тебе любить не той, кого дозволяють люди? Біда, коли той, кого ти любиш, зраджує. Зраджує, викидає і забуває.