Цитаты из книги Женоненависник

Мені здається, що неьезпека цієї хвороби [кохання] не стільки в ній самій, скільки в її конфлікті за сподіваннями.

Небо тієї ночі було якимось беззвучно-святковим. Безперервно то тут, то там салютом спалахували свічки зірок.

Тієї ночі місяць стояв прямо над галявиною, ллючи своє світло, мов із фонтанчика з питною водою, на цей клаптик землі, оточений густим вересом. Здавалося, світло, мов вода, розливається по сухій траві, плещеться, брижиться.

Очевидно, погана погода робить людей ще гіршими, ніж вони є насправді.