Квітникарка

Світ належить сильним. Світ любить авантюристів. І примітно, що сьогодні пальму першості прагнуть тримати у більшості жінки.

Людина без праці, що жінка без дитини - начебто і все гаразд, але однаково бракує найважливішого.

Кохання - це дар. Безцінний і завжди заслужений. Це - мінус кілограми, мінус роки, плюс сяючий, глибокий погляд, шовковиста шкіра й волосся, і сила-силенна ендорфіну.

Кохання - це не шлюб. Його не заштампуєш і не видаси йому свідоцтво про якість. Це ефемерна істота, якій потрібна їжа. Яку постійно треба дивувати й забавляти, підкидати дрова до грубки, щоб не згасло, або навпаки давати можливість ненадовго провітритися до наступного розгорання. У любові присутні двоє, й обоє мусять танцювати в такт, помічати найменшу зміну настрою партнера й реагувати миттєво.

Коли хтось близький відходить у засвіти, нас не залишає почуття незаповненості: що мало набулися разом, недоговорили, не порозумілися, недочули, недобули... Спочатку це тебе душить міцними крижаними обіймами, обпікає горло, вивертає душу, а часом поволі відпускає, залишаючи по собі відчуття неминучості, примирення, знесилення...