Знак четырех. Возвращение Шерлока Холмса

Розповідь «Троє студентів» розгортається навколо одного престижного університету і неприємного випадку, який стався напередодні екзамену, коли слуга професора грецької Сомса не зачинив двері його кабінету, коли там лежали відповіді на запитання до екзамену. Повернувшись, професор бачить, що папери з завданнями хтось чіпав, а тому, щоб запобігти скандалу, учений муж звертається до нашого з вами доброго знайомого. Холмс, який спочатку не виявляє інтересу до справи, згодом береться до її розслідування і за допомогою дрібних спостережень і логічних запитань, врешті-решт виводить на чисту воду студента, який прагнув отримати високу стипендію нечесним шляхом.

Оповідання «Чорний Пітер» розповідає про розслідування кривавого вбивства колишнього морського капітана Пітера Кері, якого через звірячу вдачу прозвали Чорним Пітером. Одної ночі капітана у відставці знайшли мертвим у його «каюті», прибудові на його подвір’ї, яка зсередини повністю відповідала своїй назві. Незважаючи на те, що за допомогою до Холмса звернулись не одразу, наш блискучий детектив за допомогою логічних спостережень розгадує справжню особу вбивці і тим самим рятує від звинувачення молодика, якого поліція помилково заарештовує.

Події «Будівничого із Норвуда» розгортаються в час, коли Шерлок Холмс і його розумові здібності жадають нової заплутаної загадки, але все ж ніяк її не отримують. І не дарма, бо вже минуло кілька місяців як головний противник Холмса професор Моріарті, він же голова кримінального Лондона, загинув у сутичці з детективом. Мирна діяльність столиці Англії продовжується аж до моменту, коли Холмс і Ватсон отримують листа від молодика на ім'я Джон Гектор Макфарлен з проханням допомогти виправдати його в убивстві будівничого.

Сталося так, що цей нещасний хлопець мав нагоду зустріти, як виявилось потім, підступного чоловіка, який обіцяв передати йому весь спадок, якщо той поїде з ним до його дому. Попри всі докази, які свідчать проти Макфарлена, Холмс вірить у його невинність та врешті-решт у черговий раз втирає маку самовпевненому інспектору Лестрейду.

«Кінець Чарльза Оґастена Мілвертона» — блискуче з погляду гостросюжетності, хоч і вкрай бідне як детектив оповідання. Історія знайомить нас з новим харизматичним персонажем, ім'я якого потрапило в назву цієї розповіді. Він тлустий зовні, але надзвичайно розумний та хитрий з середини. І якщо Холмс свій інтелект використовує на благо суспільству, то сер Чарльз — жорстокий шантажист, який прораховує все наперед та готовий зруйнувати будь-яке життя. При цьому він не є злочинцем. Його царина — збирати компромати на відомих і не дуже людей, а потім, погрожуючи їх оприлюднити, вимагати з жертви кругленьку суму грошей.

Впродовж розповіді Чарльз встигає заслужити настільки огидне ставлення, що навіть Холмс, людина холодного розуму, виходить і з себе і йде на порушення закону.

Блискуча і несхожа на жодну з опублікованих раніше гостросюжетна розповідь!

Вбивши свого головного персонажа в оповіданні «Остання справа Шерлока Холмса», Артур Конан Дойль тим прирік себе на нелегке завдання — якщо колись у світ вийде продовження пригод знаменитого детектива, доведеться придумати логічне пояснення тому, як він залишився живим. На щастя, в автора це вийшло. В оповіданні «Порожній будинок», яке починається зовсім не з цього, автор зумів не тільки несподівано "повернути" Холмса, але й придумати вичерпне пояснення того, як Шерлоку вдалось вціліти у сутичці з Моріарті та чим він займався увесь цей час. До того ж, справа, яка фігурує в основі розповіді, виявилась вельми цікавою та інтригуючою. Смерть вельможного юнака Рональда Адера, якого знайшли мертвим у власній кімнаті, оповита загадковістю на відсутністю будь-яких логічних пояснень. Тим цікавіше стає розслідувати цю справу разом з нашим давнім другом.

Как читатель детективного жанра я, в общем-то, новичок, но, откровенно говоря, рада, что не начала знакомство с этим жанром с творчества Конана Дойла, а в частности с этой повести. Детективы мне нравятся за загадки и сложные задачки, а здесь автор изначально лишил читателя возможности самому добраться до разгадки и всю интригу раскрыл чуть ли не на первых страницах.
И ещё не менее неприятное то, что здесь, в общем-то, сложно идентифицировать Англию конца XIX века, по описаниям это может быть любая другая эпоха, а то и альтернативная реальность.
Ну и главные герои... Возможно это фильмы Масленникова дают о себе знать, где Ливанов и Соломин совершенно невероятно сыграли культовых сыщиков, но так или иначе, а книжные Холмс и Уотсон совершенно не впечатляют - Шерлок кажется высокомерным и заносчивым, а Уотсона вообще сложно разглядеть.
В общем, неловко говорить такое о классике жанре, но я действительно не впечатлена и ожидала большего. Хотя возможно, возраст уже не тот, возможно, переросла я уже Дойла...а может и недоросла, чтобы оценить по достоинству, но так или иначе, а мне скорее не понравилось то, что я прочитала.

Артур Конан Дойл «ЗНАК ЧЕТЫРЕХ».

Вторая повесть о Шерлоке Холмсе и докторе Ватсоне (мне попался перевод с «Уотсон»), вышедшая в журнале Lippincott's Magazine в феврале 1890 года.
Компаньоны уже несколько лет живут вместе на Бейкер-стрит 221-Б, Шерлок расследует дела своих клиентов, а его верный оруженосец Ватсон ведет свои летописи.
На этот раз они ведут поиски сокровищ Агры, которые каждому из своих владельцев приносили не удачу.
А так же, повесть рассказывает о любви доктора Ватсон и его терзаниях.
Это не большая по объему повесть, позволит не плохо скоротать вечер.
Но теперь, лично для меня, в Шерлоке Холмсе начали появляться минусы, которые создают образ более полным, но при этом далеко не идеального героя