Around the World in Eighty Days

Увлекательная книга "80 дней вокруг света" не могла не пройти мимо меня в этом году - до этого я ее ни разу не читала, а зря. Эта история затянула меня буквально с первых страниц и закружила в потоке пейзажей и различных персонажей. Книга повествует о Мистере Фогге и его верном слуге - Паспарту, которые осмелились принять вызов и обогнуть земной шар за 80 дней. Сюжетные повороты и утонченные описания природы становятся замечательной приправой для истории о честных и справедливых англичанах, которым не чужда любовь и преданность слову. Книга бесповоротно и окончательно заставляет читателей поверить в чудо и счастливый конец. Советую всем.

Так, роман Жуль Верна "Навколо світу за 80 днів" й справді призначений для дітей. Колись мені подобався цей письменник через пригоди та екзотику, але тепер я зрозумів, що це було дитяче захоплення. Тепер мої смаки помінялись настільки, що "Війна й мир" Толстого мені більш сподобався ніж цей роман, а ви знаєте, що то за штука. Проте я не думаю, що вся проблема лише в зміні уподобань. Хоч мій читацький шлунок поретравлює навіть романи з великою кількістю води, але вони мають мати насправді щось захоплююче. Але цей роман не був аж такий цікавий, як, можливо, попередні. Чому? Фальш, фальш і знову фальш! Як би Жуль Верн не старався, щоб твір якось виглядав реалістично, проте йому це не вдалося. Штучність ситуацій аж випирає. Можливо, дитина це б не помітила, але мій погляд майже дорослого мужчини не обманеш. Мабуть, потрібно було б добавити більше відомостей або більш розлого й детально описати місцевості, бо присутня інформація майже не зв'язана між собою, особливо про Америку, що мене збивало з пантелику. А це ж візитна карточка Жуль Верна! Він майстер поєднувати відомості, але, на жаль, йому не вдалося показати повністю свій талант у "Подорожі навколо світу...".
Отже, цей роман Жуль Верна набагато нижчий по рівню майстерності ніж інші. Тому ви тут не зустрінете очікуваного неймовірного поєднання пригод і фактів, характерного для цього письменника.

Книга, и в самом деле, замечательная. Очень жаль, что не попалась она мне в руки раньше. Но я все равно убеждена, как и после прочтения Таинственного острова, что Жюль Верн - это типичный писатель для мальчиков. Вот эти вот все гонки, кража из банка, атака индейцев, таинственные индусские фанатики - это ж прямо рай для мальчишки, особенно лет 14-16 и советского разлива:)
Сейчас, несмотря на всю культовость и величие писателя, а также множество экранизаций, веет от произведения легкой наивностью. Видимо, 21 век меня окончательно испортил и мне не хватает душещипательных моментов и неожиданных поворотов сюжета.