Стена

Новый роман известного украинского писателя, военного репортера, режиссера документальных фильмов. Мир будущего заставит читателя принять те условия литературной игры, которые предлагает автор. А исторический детектив, смешанный в едкий коктейль с жанром антиутопии, не оставит камня на камне от ваших представлений о современной литературе. Это случится через много лет. «Русский мир» развалится на многочисленные островки-квазигосударства, съедающие друг друга со страстью голодного каннибала. Рос...

Жанры

Рейтинг LiveLib

3,6

17 оценок

5
29%
4
24%
3
35%
2
0%
1
12%

Ваша оценка

Прочитали 18Хотят прочитать 41

Рецензии

sireniti17 июля 2019 г.
І сміятись, не ховати лице!
Де ми з тобою будем, коли закінчиться їхня війна?
Чи вистачить нам сили зробити так, щоби впала стіна,
Стіна, стіна... Впала між нами стіна, стіна, стіна...
Де ми з тобою будем, коли налиють і скажуть: "До дна!"
Чи стане нам бажання зробити, так щоби впала стіна,
Стіна, стіна... Впала між нами стіна, стіна, стіна...
Чи ми з тобою будем удвох в останньому кадрі кіна?
І вистачить нам сили зробити так, щоби впала cтіна,
Cтіна, стіна... Впала між нами стіна, стіна, стіна...
Впала між нами стіна!
Славко Вакарчук останнім часом потроху втрачає у мене авторитет, але не можна не признати, що його пісні знаходять відгук в душах українців. Ось і ця зразу згадалась мені, як тільки я почала читати роман.
Важка, дуже важка книга. Пересторога, пророцтво, постапокаліпсис. Чесно кажучи, насторожує, але не нагнітає. Просто сумно, що все отак, просто страшно.
А в вухах уже друга мелодія, сумна і до болі правдива, давно улюблених Антитіл:
Ти будеш завжди моя, як мелодія
Рідних пісень і Мами.
Ти будеш завжди моя, як Рідна Земля!
І тебе таку - єдину, люблю до нестями!

До поки є - i серце б'є. I серце б'є...

Люди спати, а ми голі і злі,
Губи в правді, руки в красній воді.
І сміятись, не ховати лице!
Для них воля – сміття, а для нас – понад усе!
А закінчити свою не рецензію хочу словами Тараса Тополі, якого дуже поважаю: "Ти будеш завжди моя! І що б не сталося, ми не відступимо, і говоримо у повний голос: моя Любов, моя Доля, моя Земля!" Моя Україна.
Ф/М 2019
2/7
Читать далее
39
837
Marmosik31 июля 2023 г.
Берлінська стіна 2.0
Мабуть у цієї книги є багато мінусів, але вони губляться на загальному тлі.
Автор відомий український військовий журналіст. При чому воєнкором він став не в 2014, а ще в далекі 90-ті. Висвітлював війну в Іраку та Югославії. І він дуже запам'ятався мені ще з тих часів. Потім був Донбас та його репортажі.
Тепер щодо книги. Я хочу щоб вона стала дійсністю. Не знаю на рахунок Дикого поля що там буде. Але стіну я хочу. Я давно мрію про цю стіну, яка б оберігала нашу країну від Білих ходоків з півночі.
Це фантастика - соціальна фантастика. Такий собі постапокаліпсис в одній маленькій державі. Яка ж історія загадкова істрія відбувається без конспірології. Тому на сторінках ви зустрінете таємниці загадкового ордену Тампліцєрів, який полишив по собі багато недомовок, і чиї таємниці світ намагається розкрити й до цього часу. Тут зустрінуться таємниці і менш недалеких часів. Й в образах героїв дуже непогано видно знайомі постаті.
Й саме цікаве що опис деяких міжнародних організацій справедливий й правдивий. Вони вирішують свої проблеми за рахунок інших. Але нічого в цьому світі немає нового. Для того щоб відкрито дивитись в майбутнє потрібно гарно вивчити минуле.
І якщо ви не знаєете історії й не відаєте про що то мова то все одно ви отримаєте задоволення від пригод героїв.
А для тих хто в темі мають чудовий привід насолодитись пригодами й фіналом.
Читать далее
14
193

Все рецензии

Цитаты

robot8 декабря 2022 г.
ви всі окремо - начебто люди як люди. широкі, хлібосольні, сентиментальні. готові життя віддати за друга, якщо треба. останню сорочку жебракові. але, щойно зіб'етеся у зграї, починаете трощити все підряд, рвати своїми жадібними іклами. Ізаражати все скагом. ні жалю, ні честі. такими ви були тисячу років тому. такі ви й зараз.
0
70
Tasha_Fed26 мая 2021 г.
– Ти знаєш, у чому різниця між чуттєвістю та розпустою? Я довго не могла зрозуміти. І сьогодні, коли ти говорив із Верховним, я міркувала над цим. І зрозуміла – у протиріччі між кількістю та якістю. Для чуттєвості досить одного партнера. Почуття стають складнішими, радість від близькості – тоншою і світлішою. Люди заряджаються одне від одного вишуканістю почуттів. Від цього взаємний інтерес тільки посилюється. А розігріта чуттєвість живить любов. Розбещеність же, на відміну від чуттєвості, це гонитва за кількістю. Більше партнерів – більше примітивних відчуттів, схожих на щоденне угамування голоду. А він постійно наростає, цей голод, і ти не розумієш, що тобі потрібна не кількість, а якість. Та тільки в цьому випадку одне ніколи не переросте в інше. Якщо жадібність – це дорога до бідності, то розбещеність – шлях до самоти.
Читать далее
0
124
Tasha_Fed26 мая 2021 г.
Завжди, що б ти не робив у житті, спроба тільки одна. Неможливо входити в одну й ту ж річку двічі, неможливо жити, ніби писати чернетку, з надією, що потім перепишеш начисто.
0
120