Обійми мене
Одразу ж скажу, ця книга - одне з відкриттів року, що минає. Якісна, добротна проза, такі потім стають класикою.
В центрі роману долі двох сімей, які нам показано, як фон життя двох їхніх представників - Іскрена та Светліна. Місце подій - Європа, хоче головне слово надано комуністичній Болгарії. Але поміняй Болгарія на Білорусь, Україна, чи Росія, і не відрізниш, настільки комуністичні держави були схожі одна на одну, особливо в 50-ті роки.
Дві різні родини, два світогляди, два способи життя і мислення. Одна країна. Один соціальний устрій. Батько Іскрена - видатний політичний діяч, батько Светліна - працівник внутрішніх органів. Обидва - поціновувачі товариша Живкова і віддані, читай запеклі, комуністи. Долі їхні одного разу перетнулися, і це було критично для сімей. Але ніхто над цим особливо не задумувався. А от Светлін і Іскрен зустрілися набагато пізніше. Хоча спільного у них було дуже багато. Навіть бабуся одного з хлопців.
Жили хлопців достатку, робота батьків дозволяла речі, які іншим юнакам країни було зась. Обидва розуміли нещасність своїх матерів біля чоловіків-диктаторів. Обидва задумувались, а що ж з їхніми батьками не так? Так само і розуміли, що товариш Живков не ідеал, і поклоніння йому є якимось збоченням. Та юність брала своє. Вони навчалися, закохувалися, страждали від втрачених і раділи новим почуттям.
А світ навколо них мінявся. Мінялись ідеали і влада. В минуле йшли колись могутні вожді. Батьки теж втрачали владу і шану. Країна скидала з себе багаторічні окови. Хлопчики виросли і стали юнаками. І, як то кажуть, у себе на батьківщині не знайшли себе. Подалися шукати кращу долю.
За 500 з лишнім сторінок роману, автор свідомо розводив їх по різні сторони. Але зразу було зрозуміло чому. Одного разу вони зустрінуться на віденському цвинтарі біля могили «янгола всіх біженців та емігрантів» Міро. Тоді, коли рідна земля випусть їх із своїх обіймів. Це буле дивна зустріч. Та чи стане це дружбою? І хто такий цей Міро? Багато питань. Відповідей теж багато. Але деякі так і залишаться за лаштунками. Однозначно рекомендую, бо це одна із тих книг, які не описати. Одна із тих, які повинні бути прочитані.
Сразу же скажу, эта книга - одно из открытий уходящего года. Качественная, добротная проза, такие потом становятся классикой.
В центре романа судьбы двух семей, которые нам показано на фоне жизни двух их представителей - Искрена и Светлина. Место событий - Европа, а главное слово предоставлено коммунистической Болгарии. Но поменяй Болгарию на Беларусь, Украину или Россию, и не отличишь, настолько коммунистические государства были похожи друг на друга, особенно в 50-е годы.
Две разные семьи, два мировоззрения, два образа жизни и мышления. Одна страна. Один социальный строй. Отец Искрена - выдающийся политический деятель, отец Светлина - работник внутренних органов. Оба - поклонники товарища Живкова и преданные, читай заядлые, коммунисты. Судьбы их однажды пересеклись, и это было критично для семей. Но никто над этим особо не задумывался. А вот Светлин и Искрен встретились гораздо позже. Хотя общего у них было очень много. Даже бабушка одного из парней.
Жили ребята в достатка, работа и социальный статус родителей позволяла вещи, которые другим юношам страны были недоступны. Оба понимали, что их матери несчастны из-за мужей-диктаторов. Оба задумывались, а что же с их родителями не так? Так же как оба осознавали, что товарищ Живков не идеал, и поклонение ему является каким-то извращением. Но юность брала свое. Они учились, влюблялись, страдали от потерянных и радовались новым чувством.
А мир вокруг них менялся. Менялись идеалы и власть. В прошлое уходили когда-то мощные вожди. Родители тоже теряли власть и почёт. Страна сбрасывала с себя многолетние оковы. Мальчики выросли и стали юношами. И, как говорится, у себя на родине не нашли себя. Отправились искать лучшую долю.
За 500 с лишним страниц романа, автор сознательно разводил их по разные стороны. Но сразу было понятно почему. Однажды они встретятся на венском кладбище у могилы «ангела всех беженцев и эмигрантов» Миро. Тогда, когда родная земля выпустит их из своих объятий. Это будет странная встреча. Но станет ли это дружбой? И кто такой этот Миро? Много вопросов. Ответов тоже много. Но некоторые так и останутся за кулисами. Однозначно рекомендую, потому что это одна из тех книг, которые рудно описать Одна из тех, которые должны быть прочитаны.
50 понравилось
