Цитаты из книги Сузір'я Дів

Страх перетворює людей на зрадників, він робить їх рабами.

Правду викривляють до невпізнання, і тоді вона перетворюється на глуху, сліпу й горбату каліку. Відтак це вже не правда, а брехня. Точніше, політика.

Вечір теж здавався літнім, як і день. Був наче парне молоко. І тільки запахи оснніх квітів, які щедро буяли, та аромати стиглих яблук шепотіли на вушко: "Уже осінь-осінь-осінь" Частина перша. Глава 5 Зрада

Чи так важливо пам'ятати те, чого не повернеш? Кажуть, що так - важливо. Щоб не повторювати помилок минулого. У свої двадцять п'ять розуміла, що ці слова - дурня повна. Бо однаково будуть повторення, навіть якщо є застороги, тому що ми, люди, так улаштовані: щоразу, запхавши голову в зашморг, не віримо, що нам з-під ніг того стільця таки виб'ють Частина перша. 1 Кляштор над Західним Бугом

Дитяча звичка довіряти зошиту більше, ніж людям, не така вже й паскудна. Зошит не даватиме дурних порад, не розноситиме чуток, не брехатиме, не зраджуватиме. Він просто знатиме - і мовчатиме про своє знання Частина перша. 1 Кляштор над Західним Бугом

Вийшла в зимовий вечір. Підвела голову. Господи, які зоряні розсипи! Краса! Від морозу дзвенить повітря. Місяць-збитошник повнею хизується. Розкішний пан, сріблястий жупан і дуже-дуже красивий Частина 2. глава 7 Місяцівна

Любов - се тонка матерія. Така тонка, що не завжди її можеш розгледіти, навіть коли вона - це вже ти. Бо людське око налаштоване виключно на візуальне сприйняття розум - на інтелектуальне, а душа? Вона змушена слухати здоровий глузд, рідко дослухаючись до мови серця Частина 2. глава 7 Місяцівна

Правда буває різною. І в кожного вона своя. Коли вам кажуть, що існує одна істина і сто правд - це не кокетство, це дійсність Частина 2. Глава 4 Правда

Та розум відмовляється брати гору над почуваннями серця, коли йдеться про кохання Частина 2. Глава 3 Базилевичі

Ми с тобою дорослі люди й розуміємо, що вислів "у горі й радості" тільки з тією самою чи з тим самим доречний для мильних опер... Частина 2. Глава 3 Базилевичі

Літня ніч дихала теплом. Зорі на небі миготіли втомлено, журився в небі молодик, і тільки цвіркуни в траві перегукувалися геть не сумно та галасливе райкання жабисьок обіцяло на ранок різку зміну погоди

Частина друга. Глава 2 Ліля

Хіба для щастя багато треба? Як для кого, напевно. У кожного свої вимоги та претензії до цієї диво-птахи Частина перша. Глава 5 Зрада

Інколи хочеться вірити в дива. Але хай там як - завжди все заховано всередині нас. Якщо ми віримо по-справжньому, це допомагає (бабуся Тереза) Частина перша. Глава 4. Коморовські

І буде вона яскрава і прекрасна, тому що наше дитя ростиме в любові у достатку. А ті, хто виріс у любові, променіють тільки добрим світлом. І те світло незвичайне. Воно допомогає зневаженим і зрадженим, воно вертає надію. Хіба буває щось важливіше за надію? Ані любов, ані віра без надії ніц не варті (Тарас) частина перша

" Кров — це те, що робить нас особливими. І вона нас береже, навіть якщо ми не хочемо і не розуміємо всієї цінності цього дару. Бо кров — це пам'ять роду." ©Бабуся Тереза

"... життя — це суцільна боротьба, а не тихе скімлення звіра в капкані. І за можливість побачити зорі в небі треба боротися." © Автор

" Любов тримає людей укупі, одне біля одного, егоїзм розводить по кутках." ©Бабуся Тереза