Не суди книгу по обкладинці
«Жіноче щастя» Ірини Агапєєвої мені подарували. Я була здивована такому подарунку, тому що не велика прихильниця любовних романів, а судячи з анотації, та й назві теж, ця книга обіцяла бути типовим любовним романом. Але з перших же сторінок стало ясно, що все не так просто. Все зовсім навіть непросто. Я б назвала “Жіноче щастя” добротним романом, в якому переплелася нестандартна детективна історія, приправлена містикою і присмачена любов'ю. Але, незважаючи на таку, здавалося б, неймовірну суміш жанрів, книга залишається дуже життєвою. Мені здається багато дівчат побачать себе на місці головної героїні та згадають, як кожної з нас суспільство хоч раз у житті нав'язувало поняття «жіночого щастя». Основний посил роману на мій погляд: жінка не обов'язково повинна знайти своє щастя в заміжжі або вихованні дитини. Вона може бути щасливою просто знайшовши свободу. Велике щастя - знайти себе, своє покликання і мету. Я рекомендую цей роман для читання літніми вечорами, коли хочеться відпочити і поринути з головою в цікаву історію, яка не відпустить тебе до останньої сторінки.
3 понравилось
