Хочу більше.
Тішуся тим, що першим напишу враження від книги, яка ніби то для маленьких дівчат. Насправді- для тих, хто любить Україну та цікавиться її історією. Приятелька жінці принесла цю книгу, я ж скористувався тим, що поки дочитується інша,то можна "перехопити". Пишаючись стильним оформленням творів, що виходять українською мовою, дещо здивувався, дивлячись на малюнки , зображуючи героїнь ( та людей поруч). Всі якісь налякані ( тільки одна усміхнена), з величезними руками, безпропорційними тілами. Подивився на портрети в Інтернеті. Там- симпатичні. Потім зрозумів, що ілюстраторки ( Анна Савіра, Юлія Твєртіна) надихалися творами Пікассо. Почав посміхатися, уявляючи першу реакцію жінок, що зображені. Помічати схоплену схожість. Сподобалося. Текст простий, невеличкий. Поруч з портретом - висновок. Насправді як для маленьких. Дорослі відкриють для себе нові імена, цікаві історії шляху до визнання. Оцінку знизив за розповідь про одну з військових. По-перше, після книги " Герої (не) війни. Про мертвих, живих і ненароджених" деяки заяви виглядають не зовсім правдивими. По-друге, якщо вона була пов'язана з фінансовою службою, то чому дозволяла та терпіла їсти "стару тушонку"? По-третє, хіба це- найважче в службі? Висновок ( не такий коротенький, як в книзі). Книга дуже корисна. Вночі дивився матеріали про героїнь з Інтернету. Перші костюми-пачки для балету; картини, яких не бачив: дізнався про президента Румунії, що віддавав свій літак дівчинці ( а наш тодішній-ШО віддав?); Анну Музичук на фото з Роналдо; яка файна Квіточка Цісик. Та що там казати. Всі дівчата красиві, розумні! Нехай буде ще багато таких людей та таких книг.
12 понравилось
