Неофіт-раб, герой поеми, в пошуках правди і волі він потрапляє в римські катакомби, де таємно збираються християни. Вони слухають проповідь єпископа та дивною вона здається Неофітові-рабові (він чимось схожий на Міріам з "Одержимої"), і він вступає в полеміку. Боротьба думок, сутичка переконань становлять зміст цього діалогу. Єпископ навчає "терпіти в покорі" владу свого пана, зате перед Богом всі рівні: і пани, і раби, всі вони раби Господні. Отже, що - знову рабство? І якщо від його земного гніту є надія визволитись бодай по смерті, то вже від того "небесного" ніхто і ніколи не врятує... Прозріння раба викликає в ньому вибух гніву і обурення проти філософії покори, прооти обіцянок волі під "солодким ярмом" Христовим. Він прагне дії, хоче щоб хоч онук діждався часу, коли "ганебне слово "раб" зі світу зникне" Ідеї терпіти раб протиставляє ідею революційної боротьби і вирішує приєднатись до рабів-повстанців.
5 понравилось
