Ваша оценкаЦитаты
Solamente_ilusion10 мая 2017 г."Чим ближче ти до одноклітинних - тим простіше йти на контакт. Чим усе складніше - тим ближче тидо відчаю. Відчай - це коли здається, що ящірка, пес чи кіт готовий зробити для тебе більше, ніж будь-яка людина, яку ти зустрів до цього."
140
Legilimens_10 июля 2017 г.– Якось на дитячому майданчику він підходить до дівчинки. Каже “Привіт!”, а вона не розуміє. Тоді “Хелоу!” – знову нічого. Тоді тайською “Саваді ка!” – нуль. Підходить до мене: "Мам, вона з Італії, нічо не працює". Я даю йому чупа чупс, він біжить до неї, тоді повертається “Мам, чупа чупс працює!”. Я кажу “Ага, Макс, з жінками завжди так.”
059- Solamente_ilusion14 мая 2017 г.
"Це нормально, коли люди допомагають, не думаючи про те, що отримають натомість. Аби помітити тих, що справді потребують допомоги, треба уважно ставитись до кожного. Любити усіх, хто навколо, - людей іншої раси й іншого віросповідання. Любити і допомагати. Не бути озлобленим Донбасом, де так легко стількох людей перетворили на вояків."
048 - Solamente_ilusion14 мая 2017 г.Читать далее
"Люди, з якими я тепер спілкуюсь, не вимагають жодної прив'язаності: від найближчих друзів до просто знайомих. Навіть з тими, що можуть про мене сказати: "Та я його знаю, як ніхто інший!" - це просто спалахи відвертості, любові, ніжності, але з усіма я залишаюсь завжди на відстані. Ті, що вимагали надлишкової уваги, відійшли, відсіялися, іноді це бувало болісно і страшенно прикро, але ми живемо в занадто різних темпоритмах. З тими, що залишилися, ми не зідзвонюємося щодня чи навіть щотижня, не списуємося без зайвої потреби, не вимагаємо узалежнення. Тільки коли у мене або в моїх друзів з'являється час - пишемо одне одному листи, дзвонимо, надсилаємо листівки.
Це дуже серйозна зміна сприйняття світу, це стан, в якому можеш сконцентруватися на чомусь або на комусь, не думаючи ні про що, не думаючи про жодні обставини, про те, що нас стримує, про людей, які безпідставно вимагають нашої уваги. Це відчуття, що ти можеш підстрибнути і відірватися від землі, маючи за плечима всі необхідні речі для життя, точніше - узагалі всі речі, що в тебе є."061 - Solamente_ilusion11 мая 2017 г.
"Це був запах комунізму. Саме той дух, за допомогою якого я міг охарактеризувати комунізм, що його майже не застав. Суміш запахів пилу, що зібрався на непотрібних виданнях про комуністичних лідерів, старих нудних іграшок, вицвілих тряпчаних торшерів, старих подушок і синьої лампи для вигрівання носа [...]. Такий самий дух я не раз відчував, коли приїжджав до баби з дідом на дачу і залазив на другий поверх, де було так добремені малому. Навіть із усім цим запахом комунізму."
051 
robot28 января 2017 г.Я не накопичую речей, у мене має бути їх стільки, аби можна було евакуюватись будь-якої миті – з усім, що є. Я не виноситиму телевізор і картини з Джок'ярти на горбі, бо в мене їх просто нема. Я не ритимуся у скрині, шукаючи коштовності, щоб забрати їх із собою в разі цунамі, я просто вийду з дому – необмежений і безтурботний – і хвиля понесе мене далі.
034
blejse9 октября 2016 г.Може,історії звичайних людей у "Перехожих" занадто наївні, у них занадто багато віри , у них так мало про людські хиби. Ми часто любимо чіплятись до вад живих - і оплакувати мертвих. А так легко можна все змінити: просто дякувати неідеальним, більше їх підтримувати, частіше казати про свою любов тим, кого не треба оплакувати...Любіть живих, перехожі.
049