Два дивовижні твори в такій маленькій книзі. Це дві драми, хоч жанри в них зовсім різні. У них обох є щось фантастичне, проте приземленість думок і почувань героїв приголомшує й примушує забути про всю нереальність. Отож... "Господар" - фантастична повість, яка оповідає про те, що на Землі жити неможливо, тож люди освоюють інші планети. Спочатку вони переїздять на Ерідан, проте великою проблемою для них стають ласки - ласкаві травоїдні тварини, що вірили людям. А ці люди відправили їх на Селію - планету, де трава "не росла і не збиралася рости". Такий же лагідний і головний герой - хлопчик Сава, який через генетичну мутацію народився з ріжками, як у ласок, тож сильні, а насамперед жорстокі і безжалісні люди, які вважали себе хазяїнами природи, Саву вважали твариною. А він же лише хотів щастя... Як на мене, це роман-передбачення, бо видано його було у 1986 році, у рік страшного Чорнобиля, коли люди побачили, які вони господарі власної планети. "Соловейко", за жанровим визначенням самої авторки, повість-балада. Це крик душі студентки, яка відчуває свою внутрішню відмінність від інших людей. Її хвилює людське пристосуванство, прагнення нагромаджувати речі, бо їй треба були лише кохання, ліс та пісня. Їй хотілося справжнього, непідробного щастя, та фінал виявився трагічним. Читаючи твори Галини Пагутяк, поринаючи в цей чарівний світ, подивовуюся навіть не внутрішній силі, яка струменить зі сторінок, а тому, що в бібліотеках майже неможливо знайти її книжки.
Для тех, кто читает на русском
Два удивительных произведения в такой маленькой книге. Это две драмы, хотя жанры у них совершенно разные. У них обоих есть что-то фантастическое, однако приземленность мыслей и чувств героев поражает и заставляет забыть обо всем нереальном. Итак... "Хозяин" - фантастическая повесть, повествующая о том, что на Земле жить невозможно, поэтому люди осваивают другие планеты. Сначала они переезжают на Эридан, однако большой проблемой для них становятся ласки - ласковые травоядные животные, которые поверили людям. А эти люди отправили их на Селию - планету, где трава "не росла и не собиралась расти". Такой же мягкий и главный герой - мальчик Савва, который из-за генетической мутации родился с рожками, как у ласок, поэтому сильные, а прежде всего жестокие и безжалостные люди, которые считали себя хозяевами природы, Савву считали животным. А он только хотел счастья ... По-моему, это роман-предсказание, ведь его издали в 1986 году, в год страшного Чернобыля, когда люди увидели, что они за хозяева собственной планеты. "Соловей", по жанровому определению самого автора, повесть-баллада. Это крик души студентки, которая чувствует свое внутреннее отличие от других людей. Ее волнует человеческое приспособленчество, стремление накапливать вещи, потому что ей надо были только любовь, лес и песня. Ей хотелось настоящего, неподдельного счастья, и финал оказался трагическим. Читая произведения Галины Пагутяк, погружаясь в этот волшебный мир, удивляюсь даже не внутренней силе, которая струится из страниц, а потому, что в библиотеках почти невозможно найти ее книги.
19 понравилось
