Ева спить

Ева, фахівець зі зв’язків з громадськістю, що мешкає на Півночі Італії, отримує несподіване повідомлення з Півдня Італії від людини, яку вона знала ще у дитинстві. У цьому повідомленні йдеться, що Віто, колишній коханий її матері, який так і не став її чоловіком, важко хворий і хоче бачити Еву, щоб пролити світло на давні сімейні таємниці. Ева вирушає на південь, у Колабрію. Ця довга поїздка у потязі через всю Італію навіює їй спогади про дитинство, яке збіглося з важким періодом в історії Італі...

Жанры

Рейтинг LiveLib

4,8

9 оценок

5
89%
4
11%
3
0%
2
0%
1
0%

Ваша оценка

Прочитали 10Хотят прочитать 22

Рецензии

gajechka31 мая 2019 г.
... у Сен-Жермені підписували мирну угоду, за якою держави, що перемогли у Великій війні, насамперед Франція, бажаючи покарати вмираючу Австрійську імперію, віддали Південний Тіроль Італії. Для останньої це була велика несподіванка - про визволення Тренто з Трієстом говорили давно, але про провінцію Больцано, а тим паче про саме місто Боцен, не йшлося ніколи. Та й зрозуміло: південні тірольці - то був люд німецькомовний , який добре почувався в Австро-Угорській імперії і не потребував, щоб його хтось визволяв. І все ж після війни, виграної зовсім не на полях битв, Італія, несподівано для себе самої , виявила, що цей шматок гір став її воєнною здобиччю"
Єва Губер - донька Герди, онука Германа та Йоганни, дитина, що народилася у Південному Тіролі, німкеня, що має італійське громадянство.
Через життєвий шлях сім`ї Губерів Франческа Меландрі у своєму романі "Єва спить" розповідає як одного ранку населення Південного Тіролю залишилося без своєї Батьківщини. На сторінках роману разом з героями ми переживаємо не тільки боротьбу за свою ідентичність, але і пізнаємо буття насичене наполегливою працею, познайомимось з тірольською кухнею , звичаями... Все має значення! На тлі історичних подій також розгортається не менш цікава та зворушлива історія кохання...
Роман я оцінила на "5" тому, що він розкриває досвід іншої країни, котрий може стати нам на часі, але хочу зауважити, що з оцінкою я вагалася ... от дуже мені хотілося її знизити за персонажа - Уіллі. Ну навіщо проблема даного героя була вплетена в тло роману? Як на мене - це була чистої води пропаганда нових "норм"...
Читать далее
4
364

Все рецензии

Цитаты

yuliiakuzyk1 августа 2020 г.
Щоб користуватися перевагами, які надавали мешканцям цієї області зі спеціальним статусом, треба було заповнити декларацію належності до мовної групи. Заголовок бланка німецькою мовою звучав так: Sprachgruppenzugehö‎rigkeitserklärung.
Синьйор Сун, як він сам мені розповідав, довго дивився на це слово. Тридцять шість літер. Одинадцять складів.
Хоч він був поліглотом (італійська, англійська,мандаринська і навіть трохи німецької), його рідною мовою був шаньдунський діалект, мова з тональним наголосом, а насамперед з односкладовими словами. Вперше, і, може єдиний раз в житті, він знехтував прагматичним аспектом питання і зреагував нутром: він ніколи не зміг би визнати себе тим, хто розмовляє мовою, в якій тридцять шість літер і одинадцять складів утворюють одне слово.
Декларація про належність до мовної групи (нім.).
Читать далее
0
57
yuliiakuzyk22 июня 2020 г.
А тепер я обіймаю свою маму, бо ніщо і ніхто не може повернути нам того, що ми втратили, навіть ті, хто винен у цих втратах, ані ті, хто прямим чи непрямим чином був їх призвідником чи причиною, і врешті, коли ми все порахуємо і точно з'ясуємо, хто що в кого відібрав і чому, коли весь дебет і кредит, і вся бухгалтерія провин та образ постає перед нами упорядковано чітко, єдиною річчю, яка має значення є лиш це - що ми можемо ще обійматися, не марнуючи навіть миті того надзвичайного щастя, яке полягає в тому, що ми ще живі.
Читать далее
0
48
yuliiakuzyk22 июня 2020 г.
А ще той холод. Що може знати калабрієць про холод? Калабрієць знає, що таке спека і сірокко, знає посуху, знає людожерне сонце, яке аж кусає в голову, і вітер, який доводить до божевілля, ейфорії або зомління, але що таке такий холод - ні, калабрієць цого не знає. Вперше він відчув його там, у дворі казарми, коли сидів навпочіпки на землі, мов жебрак, і їв суп, який ставав крижаним ще жо того, як встромиш у нього ложку. То було ніщо порівняно з морозом, від якого він страждав, патрулюючи прикордонні перевали, але тоді він цього ще не знав.
Читать далее
0
23