МРІЇ ІСНУЮТЬ ДЛЯ ТОГО, ЩОБ ЗБУВАТИСЯ!!!!
А що казали сусіди, її не обходило. Людям важко змиритися з чужим щастям.
Мріяла прочитати цю книгу відтоді, як дізналася про її існування. Більше, ніж пів року тому. І от, кинувши ВСЕ – нарешті її дістала (замовляла через Спільні Покупки, щоб зекономити - книгарня – то не цікаво - Ми не шукаємо легких шляхів! :)))
Спосіб застосування: дякувати. Особливі умови: вибачити те, чого вже не виправити.
Скажу відразу, що уривки вже вичитувала в інтернеті + періодичних виданнях. Постійно моніторю Зою Казанджи (мені сподобається її манера висловлювати думки). Тому певно об’єктивно не зможу оцінювати, краще розповім про свої враження, як фанатки. :)))
Вона двічі знехтувала цим правилом. Утретє стала розумнішою та обережнішою. Увімкнула інстинкти. Припинила літати ночами.
Вінегрет чи асорті з життєвих жіночих історій. Донесено до читача з родзинкою! :) Перший розділ відкриває багатогранність жіночої сутності. З роздумами, перипетіями життєвих обставин. Другий розділ пов'язаний з жіноцтвом та подіями в країни (дуже завуальовано і на центральному фоні особистого). Третій торкається ніби буденних речей, але знову у ракурсі особистих стосунків. І четвертий знову таки про відносини, але з елементами розриву (свідомого чи незалежного від героїв). Кожна історія несе в собі певний посил автора. Та в четвертому розділі – мурашки бігли по спині – настільки реалістично вдалося передати атмосферу. Історія про саксофон (хоча й читала її разів з 5 – ть раніше - все одно не йшла з голови). Тому однозначно найдраматичнішим визнаю четвертий розділ. І найемоційнішим. Хоча і в 5- му, де піднімається тема стосунків з батьками – було Дуже складно. Пропускати кожне слово через серце. В 6,7,8 - розділах піднімається таки тема відносин. І людини до життя і до інших людей. А от заключний, 9- тий розділ – найбільш виявився метафорним. І знову таки – інший ракурс на ситуацію - у світі, у житті, і смерті.
І потім їй часто здавалося, що все яскраве й гарне в її житті хтось помилково вважає мотлохом – і викидає.
Той випадок, коли не шкодуєш, що купила. Коли кайфуєш від кожного слова! Коли справді отримуєш те, на що сподівалася.
Це книга, яку можна читати і перечитувати роками. Книга, яку можна зачитати до дірок. Бо просто і зі смаком. Оповідання, що не поєднуванні між собою, але зігрівають теплом. І влучністю слова. П.С. І тут не минулося без помилки. :(((
П.П.С. Майже з кожної сторінки - Цитата, цитата, цитата. Так, щоб запам’ятатися. Кожна з яких по - особливому довершена.
3 понравилось
