Книга має 5 розділів: "10 причин дитячого непослуху", "Як встановлювати межі і чому це важливо", "Дитячі істерики. Як реагувати", "Як не почуватися поганими батьками? Яка альтернатива крикам і покаранням" та "Ігри-помічники на щодень". Якісь ідеї і думки автора були вже знайомі мені. Читаєш книгу і говориш про себе "звісно, так". Але це знайома нам лише основа цих добре відомих нам питань щодо виховання своїх дітлахів. Адже зрозуміло, что турбота, увага, взаєморозуміння та повага є найважливішим у спілкуванні з дитиною. Відношення до дитини з розумінням того, що це окрема людина (хоч і маленька), яка має свої бажання, свої погляди і кожен день навчається взаємодії з навколишнім світом... Як зрозуміти дитину, та домовитись з нею в тій, чи інший ситуації? Піти додому з дитячого майданчику, чи спати, чи чистити зуби... Що казати, як себе вести, як реагувати, коли треба так, а не інакше, а у відповідь тільки істерика? І як взагалі реагувати на все якомога спокійніше? На всі ці питання я знайшла ідеї та відповіді в цій книжці. Навіть, намагаюсь, їх втілювати у життя.
1 понравилось
