Колись мій учитель літератури навчав, що потрібно обов'язково аналізувати, чому твір має саме таку назву. Це, звісно, стосується усіх літературних творів, проте в цьому конкретному випадку метод виправдовує себе на 200%, бо назва повісті двозначна. По-перше, йдеться про цілу країну, яку продають, ділять, грабують. По-друге, автор розповідає про легендарну історичну постать, задля якої створено прекрасний дендропарк і на честь якої його названо. Саме так, насамперед про країну.
Історія рухається по колу, деякі цитати настільки відповідні сучасності, що мурашки по шкірі. Як завжди, найбільший тягар падає на плечі простих людей, які борються за життя і свободу на боці світла.
Про Софію не можу сказати гарно. Не захоплена ні її постаттю, ні тим, що вона стала графинею, хоч була рабинею. Як на мене, вона назавжди залишилася рабинею. Глибоко в душі. Вона ж повсякчас перебігала з однієї сторони на іншу, з одного ліжка до іншого. Усім клялася у вірності й любові, хоч насправді так і не змогла полюбити по-справжньому. Ні чоловіків, ні дітей, ні країни. Навіть останнє її "кохання" - радше захоплення, жіночий варіант "сивини в бороду".
Цікава книга для тих, хто любить історичні романи.
20 понравилось
