прямою дорогою ми подалися до Тікалю —
одного з найважливіших місць спадщини майя.
посеред справжніх джунглів
тут і там височіють близько десятка пірамід.
коли залізти на одну з них —
ти бачиш пагорби, укриті
суцільним килимом зеленого сукна,
який де-не-де прорвали
чорно-сірі, створені людьми глиби,
які під гострими кутами линуть до неба.
і над ними кружляє
Великий Орел у кількох іпостасях.
по колу. над джунглями.
ліс видається безмежним.
нічого сучасного не видно — лише піраміди.
і важко сказати, у якій ти епосі.
можливо, внизу досі ходять
оті майя, які їх збудували.
а натомість, коли спускаєшся,
тебе атакують криками сотні мавп.
ти задивляєшся на них — вони звисають із гілок,
уважно дивляться на тебе. нітрохи не дурніші,
ніж ти сам.