Мафтей. Книга, написана сухим пером

Дивовижні речі, про що навперебій писали газети 1852 р., відбуваються в підкарпатському русинському містечку Мукачеві. Там зникають дівчата. Упродовж року пропало безвісти восьмеро дівиць різних верств і сповідання. Місцева жандармерія збилася з ніг у пошуках, та все намарно. Відряджений у спомогу кінний загін жандармів із Кошиць теж не напав сліду. Магістрат зажадав допомоги Будапешта. «Доки столичні детективи провадять розшуки, розтривожена громада міста сама вдається до всіх зарадних засобів....

Рейтинг LiveLib

4,3

8 оценок

5
50%
4
38%
3
0%
2
13%
1
0%

Ваша оценка

Прочитали 8Хотят прочитать 13

Рецензии

ami00
3 августа 2018
У пошуках істини (клубочком нитки)
Своєї долі не збіжиш. І не сховаєшся від своєї отрути, вона й так тебе знайде.
Мирослав Дочинець… Читала вже його книги – чи «Многії літа. Благії літа», чи «Булава і серце» - в пам’яті лишилися теплі спогади про автора. Цього разу до рук потрапила «Мафтей. Книга написана сухим пером». Завжди чомусь на неї не вистачало часу, але – вона таки дочекалася! :)

Писати для мудрих – нема потреби, для дурнів – нерозумно. Отже – для себе самого, аби засмакувати розкіш творення, що містить у собі щось із дурня й мудреця. Подив до себе самого…
Перше, обкладинка зроблена доволі інтригуючи. Білий колір в поєднанні з коричневим нижче. Назва Мафтей – вироблена золотими літерами. Перед автором і назвою – етюд, замальовка обличчя. Однозначно професійна робота, так і хочеться почати читати! :)
Друге, однозначно МОВА автора. Це доволі цікавий аспект, бо на сторінках постійно зустрічається поєднання різних стилів. Ніби Закарпаття, а проте – там намішано абсолютно багацько різних мов. Ніби лемки, мадяри, русини - справді цікаво. Єдине – на сторінках постійно пишеться Мукачово (стор. 4, 340, 310,116) - хоча можливо то знову таки діалект.
Звернула увагу, бо на екскурсії в замку Шенборна гід неодноразово наголошував, що правильно взагалі Мукачеве (то було ще в 2016 р.). Зараз, вже однозначно визначилися – Мукачево. Тому третє трактування автора особливо кидалося в очі.

Мукачово город не білих, а сірих стін, одначе воно променить теплий посвіт, як загублене перо ангола.
Третє, це мудрість. З кожної сторіночки зільник Мафтей відкриває життєву мудрість. Як чинити правильно, по - совісті, як чути серце. Як краще доглядати за волоссям, а ще краще за душею. Золоті вирази – виділено іншим шрифтом. Тому читаючи насолоджуєшся кожним словом. Ніби смакуєш дорогоцінний десерт.

Може, він був і не дурний, той чоловік. Але ж найбільше дурниць говорять розумні люди.
Четверте, це сюжет. То не якийсь стандартний детектив. Не звичне розслідування, як ми до того звикли. Це поєднання фільму Нюхач, але з карпатським присмаком та сленгом. :)
П’яте, це однозначно атмосфера - Ріка Латориця, Тиса, замок Паланок, Солтвино, Ференц Ракоці – незмінні атрибути Закарпатського краю.
Книга однозначно відрізняється від інших. Вона розповідає своє, несе своє слово, свою ідею. Мені сподобалася, за ті 5 плюсів, що відокремила для себе.
П.С. Браво авторові і Видавництву!

Якщо довго не знаходиш те, що шукаєш, значить, воно під ногами.
Читать далее
8 понравилось
0
1,2K