Азартні ігри з долею

Іво Брешан (народився 1936 року) – культовий хорватський прозаїк та драматург. Його твори перекладено багатьма мовами світу. В Україні друкується вперше. «Азартні ігри з долею» не вписуються у канони банального детективу чи трилеру, оскільки за історією про пошук вбивці криється кохання, випробуване сумнівами, болем, війною, часом; міцна чоловіча дружба, психологічний конфлікт бажаного і дійсного та боротьба головного героя у пошуках себе у повоєнному світі, що є особливо актуальним у нинішній ...

Рейтинг LiveLib

3,6

9 оценок

5
11%
4
56%
3
22%
2
11%
1
0%

Ваша оценка

Прочитали 9Хотят прочитать 12

Рецензии

taake_slottet13 апреля 2020 г.
Віднедавна в українських книжкових з'явилось дуже багато перекладної балканської літератури. З однієї сторони цьому є досить не двозначне пояснення, а з іншої усі ми прекрасно знаємо, що чужий досвід нічому не вчить. Втім із літературою братніх народів знайомитись варто, якщо й не в погоні за досвідом, то хоча б заради культурного різноманіття.
Дуже цікаво спостерігати, наскільки по-різному балканці оцінюють і переосмислюють травматичний досвід 90-стих років. Іво Брешан робить це за допомогою детективної форми із філософським підтекстом. Роман одночасно зав'язаний і на інтризі, пов'язаній із воєнними злочинами у Хорватії, і на одвічних роздумах про роль долі і призначення кожної окремої людини. Головний герой - дивакуватий професор, якому судилося, граючи із власною (і не тільки) долею в шахи, розгадати таємницю. По законам жанру у роману вузький хронотоп: події відбуваються протягом нетривалого часу і майже виключно у Дубровнику. Місце події не відіграє тут визначної ролі насправді. Дубровник Брешана - це не Сараєво Єрговича, яке кричить і плаче чи не у кожній літері. Місто тут чисто символічне і лише створює середземноморську атмосферу. А от персонажі надзвичайно продумані, і кожен вистрілює саме тоді, коли того вимагає логіка твору. Інтрига тримається до останнього і навіть коли здається, що головна таємниця розкрита і всі частини пазлу стали на своє місце, Брешан мимохіть нагадує, що ми - просто пішаки у руках сильних світу цього.
В цілому дещо конспірологічний, у чомусь трохи сюжетно притягнутий за вуха, на перших сторінках надокучливо-філософський (хоча й дає можливість відновити втрачені знання з античної філософії!), але загалом дуже вартий до прочитання роман. Думаю, що із часом у нас теж з'являться подібні болючі рефлексії, де вже не буде однозначної відповіді на питання хто друг, а хто ворог.
Читать далее
3
590