День усіх білок

Це добра й бешкетлива історія про дружбу, свободу і Мрію. Видання розраховане на дітей молодшого, середнього і старшого шкільного віку та їхніх батьків. «День усіх білок» – це розповідь про те, що насправді є цінним у житті та як важливо вміти боротися за свої права, незалежно від того, хто ти: дорослий, дитина чи лісове звірятко. Книжка сповнена пригод і гумору, карколомних поворотів і складних ситуацій, з яких хоробро виплутуються наші герої: білки і собаки, сови і кроти, лісники і бандити.

Рейтинг LiveLib

2,7

6 оценок

5
17%
4
0%
3
33%
2
33%
1
17%

Ваша оценка

Прочитали 6Хотят прочитать 3

Рецензии

crazy_squirrel31 мая 2017 г.
"День усіх білок" став для мене справжнім розчаруванням. Здавалося б, дитяча історія про звіряток, з чарівними ілюстраціями Наталки Гайди, товстенька і кумедна, хіба можна тут чогось остерігатися? Виявилося, ще й як.
Написала "День усіх білок" Ірена Карпа, до її творчості я зовсім не палаю прихильністю, проте мала надію, що в дитячій книзі все буде інакше. Не склалося. Герої книги — що білки, що собаки, що інші звірята — зовсім не схожі на тварин чомусь, а цілком собі люди, тільки пухнасті. Старша донька-білка Біггі, вона ж Біг сістер, сидить на дієті, є ще Мачо-Білк, з золотим зубом і кашкетом, у нього білочки-прихильниці, що мріють про подарунки "брендові, з перших ліній"... Мама білячого сімейства вічно про все забуває, а готує так, що діти викидають її страви через вікно, зате тато їх підгодовує тишком. Якась не дуже здорова сімейна атмосфера. По лісу ходить пара гопників в спортивних костюмах і говорить так: "Смарі, бєлка! - Харашо, шо нє у тєбя бєлка." Взагалі суржиком (або отакою перекрученою російською) говорить багато героїв книжки. Напевно, авторка хотіла наблизити книгу до життя, але літературна мова для того і є, щоб люди знали, як правильно треба говорити, а якщо в книжках буде суржик, звідки ж вони дізнаються? Тут ще є песик, якого звати Сракс. Багато жартів, які будуть зовсім не зрозумілі дітям, як от чому Кучерявчик схожий на ар-ен-бі співачку, про ті ж дієти і бренди, та й навіть я не вловила, де треба сміятися. Потужне втовкмачування моралі про збереження природи, про ницість чиновників (вони так і названі, товсті, всі в золоті, жінки з купою косметики, але як це пояснити дитині?) — не плавно, через сюжетну лінію, а прямим текстом. Сам сюжет дуже розгалуджений: спочатку про День усіх білок, який от-от настане, але про нього успішно забули до кінця книги, потім про пошуки летяги, а наприкінці все закрутилося в замах на життя лісника. І загалом книзі не вистачає літредактора: "шо", "надіти", продубльовані слова, білки спочатку чорні, потім у них руді китички, потім вони знову чорні...
Карпа присвятила цю книгу також Всеволоду Нестайку, за те, що навчив її писати книжки. Мені здається, що пан Всеволод настільки вище цього дивного гопницького гумору, як до Місяця й назад.
Читать далее
17
897
BozhenaKovalska15 ноября 2018 г.
Книга, яку неможливо читати дітям
Беручи в руки ошатно оформлену книгу дуже поважного видавництва з Чернівців, моя доня і я очікували прочитати надзвичайно цікаву казкову повість про лісових мешканців.
Читали ми перед сном, є в нас такий ритуал. Доньці 9 років, вона надзвичайно багато читає сама. Так от. До третього розділу ми дочитали без проблем. Часом донька просили перечитувати речення, бо вони настільки складно написані, що навіть дорослому інколи складно вловити суть прочитаного. У четвертому розділі без будь яких пояснень, вступних речень, з'явився Дідо-Білка. Для дитини було важко зрозуміти, як саме він міг опинитися у родині білок. Зрозуміло, що Ірена Карпа недопрацювала з сюжетом. Ну а після четвертого розділу донька навідріз відмовилась слухати продовження, мотивуючи, що вона занудна і незрозуміла для дітей.
Я ж вирішила дізнатись чим закінчиться книга про "велику мрію Кучерявчика", і дочитала її. Тепер я розумію, чому моя дитина не захотіла знати продовження. Заскладно, як для дитячого сприйняття написаний текст. З купою незрозумілих слів, як приклад:корпоративний принцип нейтралітету, слава Павлову, персонаж Хопкінса.
Карпа використовує аж занадто багато лайливих слів:дурак, рагуль, придурок, сволота, ідіот, дупа. У нашій сім'ї не прийнято вживати такі слова. І мені б було неприємно, щоб саме з книги дитина почерпнула нові слова у свій лексикон.
Великий привіт усім, хто читатиме мій відгук, думаю ви зробите свій правильий вибір читати цю книгу чи знайти щось більш варте уваги.
Читать далее
5
445