Життя без рожевих окулярів
Дебютна книга Юлії Ілюхи "Неболови" зовсім не весела, але в той самий час її не назвеш важкою. Можливо, вона просто привідкриває нам правду життя, без рожевих окулярів. Історія про нещасливе кохання дівчинки Іванки, але ж вона навчилась мріяти. Історія про кота Сірого та його бабцю, що втратила чоловіка та 4 синів, але жінка відкрила своє зашкарубле серце для нової любові, і здатна була заради неї на вчинок. Історія про знедолених братика і сестричку, які жили із матір'ю-п'яничкою та їм повезло - їх всиновили. Історія про НІну, яка не бачила сенсу жити, але із петлі її зняв такий же бідака Степан. А дві біди, які живуть порізно - залічують важкі рани і навіть можуть стати однією тихою радістю. Ці та інші історії розповідають про те, як потрібно жити - виходячи із свого кокона, розправляючи крила, летіти на світло, обпікаючи крила, падати, а тоді, відпочивши, знову летіти. Так, спочатку я відшукувала серед суму, правди життя, якусь одну щасливу історію, та потім зрозуміла, що це буде самообман, бо кожна з цих історії щаслива. Не може усе життя бути безперервним святом, бо сум та радість ходять поряд, вони змінюються, як в калейдоскопі, головне бачити, що вихід поряд, він завжди перед тобою. Не важливо, що він лише твій, хтось інший вибрав інший, а хочеш, то придумай для себе кінцівку сам. Цей шанс тобі завжди дає авторка. Проза сильна, відверта, поетична, образна, кольорова, смачна, варта читання.
2 понравилось
