Це Далі

"Щоранку, прокинувшись, я відчуваю найвищу насолоду від того, що Сальвадор Далі - це я, і приголомшено питаю себе, яку ж дивовижу вчинить цей Сальвадор Далі сьогодні."

Дали вспоминает сцену, когда он сидел в своей машине и наблюдал за тем, как Гала меняет колесо под проливным дождём.

Вместе с Лоркой они придумали уничижительный термин "тухлятина" для описания произведений искусства, апеллирующих к чувствам и эмоциям.

За словами художника він був у домі королем: "Мені дозволяли робити все, що заманеться. До восьми років я пісявся в ліжко просто тому, що мене це розважало. Я був у домі абсолютним монархом. Мені наввипередки догоджали. Батько й мати молилися на мене". Далі обожнювали, задовольняли кожну його примху. Щойно він прокидався мати питала його: " Сонечко, чого ти хочеш? Сонечко, чого бажаєш?"

"Усе відверто нормальне викликало у Далі лють."

"бесформен, как свобода"

По утрам Дали рисовал, а Гала отправлялась к морю чтобы поймать омара или какой-нибудь рыбы к обеду.

Исключив из своей "палитры" эмоции и красоту, Дали установил параметры для жёсткого, объективного искусства.

В журнале присутствуют темы эротизма, смерти и разложения. И это центральные темы очередного творения Дали, картины "Первые дни весны".

То був приятель саме йому до пари. Одного разу Далі прислав Гарпо на Різдво арфу з колючим дротом замість струн; Гарпо влучно відповів на подарунок, надіславши Далі своє фото, де грає на цій арфі із забинтованими пальцями.

Ця країна прекрасна тим, що саме в Америці започатковано традицію, коли найбагатші споживачі купують по суті, те саме, що й найбідніші. От дивишся телевізор, бачиш «Кока-колу» і знаєш, що її п’ють президенти, її п’є Ліз Тейлор, і — подумати тільки! — ти теж можеш її випити. «Кола» - це «Кола», і за жодні гроші не купиш кращу «Колу» за ту, яку п'є волоцюга на розі.