Позаду льодовні

Перш за все, не можу не відзначити оформлення. Обкладинка надзвичайно красива. Творчого натхнення автору малюнка, автором якого є Оксана Була.

Єдиний відгук, який я прочитала на цю книгу був негативний. Одразу скажу, що оцінювати цю книгу треба як дитячу, ну добре - підліткову. Мені сподобалися пейзажні описи, які були детальні, проте не містили в собі нічого зайвого, що дозволяло абсолютно чітко уявити собі запропоновані обриси.

Ферму...

Потічок...

На перший погляд може здатися, що історія беззмістовна і не варта уваги, проте якщо трохи подумати, то мораль стає досить чітко зрозумілою : діти ростуть. Змінюється характер, поведінка, спосіб мислити, висловлюватися. Кожен є індивідуальністю і має право виражатися за своїм бажанням. Іноді, все відбувається не так як нам би того хотілося, але накричати, образити - не вихід із ситуації. Іноді, ми безсилі перед обставинами, а іноді ні. Життя непердбачуване. І ніколи не знаєш куди поверне стежка, якою ти ходив сотні тисяч разів.

Маленька історія про маленьких людей.

Рано-вранці буває таке відчуття, ніби все навкруги згорнулося пуп'янком і готове от-от розкритися, бракує лише кількох людей, які теж могли б це побачити , а поки вони не з'явилися, усе причаїлося в очікуванні - очікуванні саме цього моменту"

В уявленнях усіх близнюки - завжди нерозлучні. Та в цій історії все далеко не так. Діти, що колись були одним цілим, подорослішали і стали жити своїми життями, забуваючи про те, що колись їх об'єднувало. Такі однакові і такі різні - Том і Касс, Касс і Том.

Ця історія про маленьких людей і їх життєві радощі, про ферму, про Лісу із її покрученими пальцями, про Галлорана із його червоним піджаком і надзвичайним хистом до малювання. Ця історія про двох дітей і те, як час змінює все.

Вони вчаться на своїх помилках, потерпають невдачі, переживають власну самотність, радіють маленьким дрібничкам, відкривають для себе досі незнані таємниці - вони живуть і дорослішають на твоїх очах, даючи тобі змогу лише спостерігати.

Ця історія маленька, надто маленька аби мати змогу насолодитись нею, але така повчальна і тепла. Це книга, що читається за один вечір, але закарбовується в пам'яті ще на довгі, довгі часи.

Том і Касс не просто брат і сестра, вони близнята-двійнята. Як і всі такі діти вони як пташки-нерозлучники – завжди разом. У школі, дома, поза домом. Це неспокійна парочка і батьки повсякчас їх сварять. І сварять, виходить, що вигадливо, бо діти завели цілий спеціальний блокнот, щоб занотовувати свої «хиби» з вуст дорослих. Назбиралося вже кілька томів! І ще вони ведуть неоголошену війну фермерському працівнику (і сусіду) Джеймісону, який, направду, виконує свою роботу по винищенню шкідників (найчастіше – кротів). Але всі ці пастки та отрути викликають внутрішній спротив у дітей, а як результат – зламані пастки та знищена отрута.

Але дитинство колись таки закінчується. У те літо Том не розуміє чому Касс більше не ходить з ним у їх таємне місце позаду старої льодовні, чому більше не воює із Джеймісоном, чому її цікавлять геть інші речі. Любий Томе, вона подорослішала. Просто, трішки швидше за тебе…

Не надто динамічна, трішки сумна і дещо лірична історія про дорослішання. Деякі вчинки сестри були мені не зрозумілі, адже не можна стільки років бути одним цілим, а потім відгавкуватися без жодної спроби щось пояснити. За Тома було навіть прикро: і сестра віддалилася, і перше мабуть-кохання ощасливлює. В цілому непогансько, як для підліткової прози.