
Автор книги - німецький психіатр та письменник, який до того ж є віруючою людиною. У книзі він намагається подати своє бачення сучасного світу з його нав'язливою рекламою, цінностями та втратою віри у Бога. Як на мене, великий мінус у тому, що автор послуговується загальними тезами на кшталт "увесь світ - сфальшований, людина позбавлена екзистенційних переживань через постійне нав'язування оманливих цінностей" і т.д. Але таких тез недостатньо, наприклад, для того, щоб дискутувати чи критикувати позицію того ж таки Річарда Докінза, оскільки така дискусія повинна вестися в іншій площині. Натомість усі аргументи проти тез Докінза зведено до наступних висловлювань:
Немає ніяких доказів, що історик, копирсаючись у архіві, ботанік, блукаючи лісом, чи астроном, досліджуючи Чумацький шлях, натрапить раптом на Бога. Ніщо не підтверджує припущення, що дослідник мозку, який саме інтенсивно займається експериментами над мишами, знає краще, ніж мудра бабуся, що є добром, а що злом.
Особисто в мене подібні висловлювання відбивають охоту читати книгу далі. Так було і з цією книжкою: перші три розділи я намагалася віднайти хоча б одну серйозну, переконливу тезу, з якою автор може виступити на захист своїх переконань, однак я її не знайшла. Натомість майже у кожному розділі світ порівнюється зі світом Трумена (з фільму "Шоу Трумена"), ця тема обігрується з різних ракурсів, але не більше того, і це залишає не дуже позитивне враження від книги.
В останньому розділі автор наводить міфи про "злочини" католицької церкви, аналізує нівелювання змісту християнських свят (Різдво) і посилається на деяких філософів та вчених, які прийшли до віри в Бога (Андре Фроссар, Франк Шірмахер).
Враження від книги доволі посередні, однак не робитиму загальних висновків, оскільки це моє перше знайомство з автором, і можливо, набагато цікавішими є його книги з психології та психіатричної практики.


























