Цитаты из книги Paradiso

так брёл во тьме я горькой и тревожной и делал всё, как мне велел вожатый, рекший: "держись же крепко и надёжно!"

и слышал я, как голосо звучат и божьего агнца молят о прощенье - того, кем с мира грехи были сняты

[пер. А. А. Илюшин]

Как осенью срывает вихрь с ветвей
За листом лист, доколе без останку
Ветвь не отдаст земле одежды всей,

Так грешный род Адама спозаранку,
За тенью тень, метался с берегов
На знак гребца, как птица на приманку.

Тепер же маєм витівок надміру в казаннях, і вважається: до речі усе, як регіт пролуна допіру.

Тим часом ризи убира чернечі таке пташа, що зразу б чернь вгадала, хто про гріхів прощення їй лепече;

така всю землю облягла потала, що кожен вірить мовленій дурниці й обіт усякий любий для загалу.

Свиня Антонія, ще й iншi ниці годуються із того та жирують, хоч таляр - не з правдивої скарбниці.

Повинен ти уміть долати змору, -
вождь мовив; - хто в розкошах спочиває,
той слави, певно, не здобуде скоро;
його життя без неї проминає

«Той добре слухає, хто пам'ятає»

Не може свій солодкий овоч фіга
родити між терпкої горобини.