Ваша оценкаЦитаты
Аноним28 ноября 2015 г.- Вероятно, - заметил он. - Но меня огорчает не то, что ты собираешься меня расстрелять: в конце концов, для людей, как мы, это естественная смерть. - Он положил очки на постель и снял с цепочки часы. - Меня огорчает, - продолжал он, - что ты, ты, который так ненавидел профессиональных вояк, так боролся с ними, так их проклинал, теперь сам уподобился им. И ни одна идея в мире не может служить оправданием такой низости.
154
Аноним10 ноября 2015 г....испытывал жуткое желание бежать и в то же время хотел навсегда остаться в этой ожесточенной тиши и в этом страшном одиночестве.
150
Аноним17 августа 2015 г.... за всю историю человечества люди не набрасывались с такой яростью ни на одно живое существо, даже из своего собственного рода, и, по правде говоря, стремление к уничтожению тараканов полагалось бы отнести к числу таких свойственных человеку инстинктов, как размножение, причем инстинкт тараканоубийства гораздо более четко выражен и неодолим...
154- Аноним23 июля 2015 г.Читать далее
Про вік
«Вік - це не те, скільки тобі років, а те, як ти себе почуваєш».
«Благополучна старість – це вміння домовитися зі своєю самотністю».
Про людей
«Я не ношу капелюха, щоб ні перед ким його не знімати».
«Якщо у чомусь задіяна жінка, то я знаю, що все буде добре. Адже мені абсолютно ясно, що жінки керують світом».
«Можливо, Бог хоче, щоб ми зустрічали не тих людей до того, як зустрінемо ту єдину людину. Щоб, коли це трапиться, ми були вдячні».
«Головне у житті суспільства – вміти впоратися зі страхом, головне у житті подружжя – вміти впоратися з нудьгою».
Про кохання
«Якщо ви зустрінете своє справжнє кохання, воно нікуди від вас не зникне – ні через тиждень, ні через місяць, ні через рік».
«У сімейному житті значно легше уникнути катастрофи, ніж прикрих дрібниць».
«За обіднім столом можна кохати так само, як і в ліжку».
«Неможливо кохати, а потім нічого не відчувати. Ти або брехав тоді, або брешеш зараз».
«Нехай твоя відповідь буде «так». Навіть якщо тобі дуже страшно, навіть якщо потім пошкодуєш. Бо потім жалкуватимеш усе життя, якщо відповіси йому «ні».
«Непереборна сила, яка рухає світом, насправді не щасливе кохання, а нещасне».
Про почуття
«Посміхайся, не давай біді можливості порадіти».
«Умій цінувати того, хто без тебе не може, і не женися за тим, хто щасливий без тебе».
«Людям, яких люблять, слід би помирати разом зі своїми речами».
Про речі
«У той день, коли люди почнуть їздити у вагонах першого класу, а книги возитимуть у товарних вагонах, настане кінець світу».
«Будь-яка річ жива. Потрібно тільки вміти пробудити її душу».
«Нас оточують незвичайні, фантастичні речі, а письменники вперто розповідають нам про маловажливі щоденні події».
Про щастя
«Немає ліків, які могли б вилікувати те, що може вилікувати щастя».
«Легко здобуте щастя не може тривати довго».
Про життя
«Життя – це не ті дні, які минули, а ті, які запам’ятались».
«Треба прислухатися до голосу дитини, якою ти був колись і яка існує ще десь всередині тебе. Якщо ми прислухаємося до дитини всередині нас, наші очі знову заблистять. Якщо ми не втратимо зв'язок із цією дитиною, то не розірветься і наш зв'язок із життям».
«Не витрачай стільки зусиль, усе найкраще трапляється неочікувано».
«Єдиний спосіб жити далі – не давати спогадам мучити себе».
«Натхнення приходить тільки під час роботи».
Про мудрість
«Але якщо вони двоє і навчились чомусь, то лиш тому, що знання і мудрість приходять до нас з роками, коли вже непотрібні».
«Хто чекає довго, той може почекати ще трішки».
«Ні, я не багатий. Я бідний з грошима, а це не одне і те ж саме».1162 
Аноним8 мая 2015 г.Полковник Аурелиано Буэндия не пошел к каштану, а тоже направился к двери на улицу и смешался с толпой прохожих, глазевших на циркачей. Он увидел женщину в золотых одеждах, сидевшую на шее у слона. Увидел грустного одногорбого верблюда. Увидел медведя, одетого голландкой и стучавшего ложкой по кастрюле в такт музыке. Увидел паяцев, кувыркавшихся в конце процессии, и, когда все прошли, опять столкнулся лицом к лицу со своим презренным одиночеством.
151- Аноним8 мая 2015 г.
Ни в чем не повинный желтый поезд, которому предстояло привезти в Макондо столько сомнений и бесспорных истин, столько радостей и неудач, столько перемен, бедствий и тоски по прошлому.
152 - Аноним8 мая 2015 г.
Тогда полковник Аурелиано Буэндия поднял щеколду и увидел перед собой семнадцать мужчин, внешне очень разных, всех типов и мастей, но с общим для всех видом одиноких людей, таких, каких на всей земле не сыщешь. Это были его сыновья. Не сговариваясь заранее, не зная друг друга, они прибыли из самых отдаленных мест побережья, привлеченные слухами о громком чествовании отца.
144 
Аноним22 марта 2015 г.Читать далее"В ту нескончаемую ночь...полковник Аурелиано Буэндия час за часом долбил твердую скорлупу своего одиночества, стараясь её пробить. Единственные счастливые мгновенья - после того далекого дня, когда отец водил его смотреть на лёд, - он пережил в своей ювелирной мастерской, где делал золотых рыбок. Ему надо было тридцать два раза начинать гражданскую войну, надо было подвергать испытанию все свои договоры со смертью и, подобно свинье, вываляться в грязи славы, чтобы с почти сорокалетним опозданием понять преимущества прямодушия".
167
Аноним23 февраля 2015 г.— Вы принимаете слишком всерьез эту страшнейшую игру, хотя правильно делаете, так как должны выполнять свой долг, — сказала она членам трибунала. — Но не забывайте, что пока Бог дарует нам жизнь, мы остаемся вашими матерями, и будь вы хоть сто раз революционеры, мы имеем право спустить вам штаны и выпороть за проявленное к нам неуважение.
130