Лірика

Міцкевич не був звичайним собі популяризатором і оброблювачем народних сюжетів. Він прагнув відтворити «правду люду», протиставляючи її «істинам мертвим», догмам застарілим і ретроградним. Його не стільки захоплює фантастика легенд та міфів, скільки життєвість та правдивість зображуваних конфліктів, характер народної концепції людини, її обов’язковий моральний кодекс.