Цитаты из книги Марево

Привиди з"являються там, де їх очікують побачити...

Як мало людині потрібно для щастя - лише трішечки тепла й спокою. От тільки погане швидко забувається, а до доброго звикаєш відразу, і, коли його ні з чим порівняти, воно стає буденним...

Погодьтеся, ми не можемо претендувати на згадку про себе, якщо не зберігаємо пам"ять про своїх пращурів. Тільки так ми можемо розраховувати на власне безсмертя.

Перед смертю негоже лукавити й ублажати себе. Необхідно скинути тягар із душі, і тоді вона, можливо, не зануриться в самісінькі надра, а зупиниться десь на півдорозі, де пекельний вогонь не настільки дошкульний.

...останнє випробовування завжди найважче. Не обов"язково своєю складністю. Просто значну частину зусиль витрачено раніше, а мізерної частки, що лишилася, не завжди вистачає, аби повноцінно насолодитися відрадною перспективою.

...скарб, яким би цінним він не був, мерцям без потреби. На тому світі від нього жодної користі.

Утім, на нормальність у загалом ненормальній ситуації покладатися, напевне, не варто.

Усвідомлення власної нікчемності не викликало дискомфорту, він мав з"явитися пізніше, але, як на мене, краще помучитися якийсь час від докорів сумління, аніж втратити можливість мучитися взагалі.

...людина по суті своїй не ідеальна істота, вона тільки до часу приховує власну гнилість під маскою добропорядності. І лише виняткові обставини інколи спроможні розвіяти створену ілюзію.

З хворими не говорять про їхні болячки. Хворих потрібно відволікати, щоб вони раділи тому малому, що в них іще залишилося.

Кожен із нас творить по-своєму. Хтось творить, хтось витворяє.

...Легенди не народжуються на порожньому місці. Якщо більш глибоко дослідити тему, то в кожній із них відшукається раціональне зерно, яке може багато чого пояснити, а ще більше - заплутати.

Є такі люди, які жити не можуть, щоб не пхати носа в чужі справи. Хобі в них таке.

Воістину немає нічого поганого, що не могло б стати гіршим.

Нелегко мається богам, скинутим з Олімпу й прирівняним до черні.

Щоб мати Бога в серці, його не обов"язково бачити на картинці.

- Доля не шанує ідіотів, - нагадав я. - Вона їх карає, іноді жорстоко.

...про високі матерії легко розмірковувати, коли на вулиці сонечко й пташки щебечуть.

До біса шпигуноманію. Потрібно бути простішим і насолоджуватися життям, а не шукати підступу там, де його немає й бути не може.

Хіба жінок зрозумієш? Природа наділила їх особливими можливостями, які чоловікам і не снилися.