Письменники про футбол. Літературна збірна України

Несмотря на многообещающий состав довольно известных имен, книга ничем не порадовала. Задумка сборника неплоха, но реализована то ли не ахти, то ли просто не на мой вкус.
Некоторые рассказы имеют весьма опосредованное отношение к теме футбола, не понятно, зачем включили в сборник. Попытка под футбольной тематикой продвинуть совсем другие животрепещущие темы и проблемы современной жизни? Добить количество до одиннадцати? Или только я не во всех текстах увидела связь с футболом?
Еще удивило, что единственный в книге текст на русском содержал в конце страниц "примечания переводчика". Это его с украинского на русский перевели, что ли? Зачем? Тем более, когда рядом находится рассказ, переведенный Жаданом на украинский. Какой интересный финт...

Но проблема не во всем этом, не в том, что я не люблю беспросветную тяжесть современной украинской литературы, не в том, что я не так сильно люблю футбол (люблю - интересная и красивая игра ведь, - только не до фанатизма), не в чем-то еще, что я пока не сформулировала. А в том, что у всех, у всех представленных рассказов сборника отвратительные концовки. Это караул. И ведь, по большому счету, читать интересно, любопытные завязки на любой вкус и цвет (мистика, юмор, аналитика, воспоминания etc), но последние абзацы рушат все впечатления на корню. Сначала думаешь, что это не так плохо, когда тебе явно не нравятся только последние абзацы, но когда закрываешь книгу, понимаешь, что плохо. Катастрофа, а не концовки.

Реальні історії справжніх футбольних майстрів і уболівальників, людей, котрі не уявляли себе без футболу і людей, життя яких змінив футбол без їхнього відома і бажання, переплітаються у цій збірці з вигаданими оповіданнями про більше ніж гру, кумедними і трагічними, кримінальними і містичними. Історії, у яких зірки падають з неба, а гра мільонів постає у іншому світлі.

Перевод...

Реальные истории мастеров футбола и болельщиков, людей, не представляющих себя без футбола, и людей, жизнь которых изменил футбол без ихнего ведома и желания, переплетаются в этом собрании с вымышленными рассказами о больше чем игре, комическими и трагическими, криминальными и мистическими. Истории, в которых звёзды падают с неба, а игра миллионов являет себя в ином свете.

«Письменники про футбол. Літературна збірна України» — збірка оповідань яка вийшла в світ в 2011 році перед чемпіонатом Європи з футболу який мав пройти в Україні в 2012. Тема футболу була актуальною, тому поява цієї збірки не дивує. Авторами оповідань стали відомі українські письменники: Юрій Андрухович, Сергій Жадан, Макс Кідрук, Андрій Кокотюха, Олександр «Фоззі» Сидоренко та інші.
Розпочинає книгу Андрухович, антологією кар'єри Валерія Лобановського яка мене дуже розізлила, а точніше її кінець де письменник ромірковує про третій злет київського «Динамо»

Як це не було? В тих матчах початку двотисячних я бачив найсильнішу команду яку мала Україна за весь час свого існування. Будучи школярем я жив тими матчами, ті поразки переживав як найбільше горе в житті. Вони закохали мене в цей спорт на все життя. І якби в той зловісний ранок Саша Шовковський прокинувся з тієї ноги, та показав свою звичну гру (я про нічию з Баварією 3:3 ) володіти б нам кубком Чемпіонів.

Нажаль далі (крім короткого автобіографічного оповідання Андрія Бондара) всі оповідання є художніми, чого я аж ніяк не очікував. Є тут і фантастика, і драма, і сатира, але майже всі, чомусь, мають поганий кінець. Хочеться виділити оповідання Винничука «Ті, що стежать за нами» про розстріл львівських симінаристів в 1946 році та Артема Чеха «Останій нокаут» про колишнього покинутого боксера чемпіона який тренував команду дітей-інвалідів. Інші оповідання сподобались менше, але за ці два та антологію від Адруховича (хоч, з її висновками я і не згоден) книгу вже варто прочитати.

Андрухович 4. Мабуть, тут найбільше футболу. Взагалі аж занадто. Не дивлячись на це, вперше читаю цього досить відомого автора, тому добре.
Бондар 3. Вінничук 3. Непогано, але якось вже й забув про що там було, хоча сам момент читання пройшов із задоволенням.
Жадан 5. Це дуже атмосферно та влучно. Вже 5 книжок автора прочитав.
Кидрук 2. Взагалі не зайшло.
Кокотюха 5. Кримінальна тема не дуже цікавить, але твір сподобався.
Коцарєв 2. Ні про що. Абсолютно.
Сергієнко 5. Якось швидко закінчилося, аж не встиг насолодитися.
Ушкалов 5. Кримезно. Тільки сюжетна лінія скаче, наче навіжена. Це привід прочитати вдруге. Персонажі харизматичні, але не встигаю їх повністю зрозуміти.
Фоззі 2. Нє. Щось не то.
Чех 3. Непогано, але шукати щось інше в цього автора нема бажання.

В цілому антологія вийшла гарна, неординарна. Мабуть, подібного ніде більш нема. Окрім, звичайно, сайту, де ми - блогери - теж проводимо змагання в написанні про футбол.