L’Île mystérieuse

С него я взялась перечитывать. Восемь отмеченных томов подряд. Познавательно и трогательно и с современным темпом и отношением к жизни многими страницами нечитаемо... Это больше, впрочем, не к "Таинственному острову", а к тому же "20 лье..."

...ах это время конца века, когда мир подлежал окончательному открытию и полной классификации. С таким светлым взглядом что существует безусловная цивилизация и ее так или иначе устойчивые носители - инженеры и ученые;)
и где еще никто не сел изобретать ни пулеметы (с автоматическим приводом, Гатлинг если я правильно помню уже был. сноско), ни зарин, ни ядрену бомбу...
несмотря на все местами описываемые жути - это такое спокойное пространство

Первая книга Жюль Верна прочитанная мной. Очень понравилась! Читала взахлёб и думала отчего она не попала ко мне в руки ещё в детстве.
С первых страниц автор переносит на край земли, на необитаемый остров. Подробно описывая географию, природу и настроения героев, заставляет поверить, прочувствовать и буквально оказаться с этими мужественными и смелыми людьми плечом к плечу. Задаваясь вопросом, а смогла бы я так же - не сдаваясь и не отчаиваясь, прилагая такие отчаянные усилия и знания в различных областях - смогла бы и я выжить на острове? И какой же добрый волшебник этот Жюль Верн, нисколько не задумываясь, своей книгой говорит - Человек может все!

"Таємничий острів" входить у збірку класичних творів разом з "Робінзоном Крузо", "Навколо світу за 80 днів", "Загубленим островом" та іншими. На мою думку, ці твори варто прочитати пізно, чим ніколи. Книга надихає на пригоди та виживання, розповідаючи про групу людей, яка потрапила на острів і мусить боротися за своє життя.

Треба зазначити, що я люблю такі робінзонади, де хтось опинився десь, на острові або навіть на Марсі, і мусить виживати. Прекрасно одним словом.
Ця історія створена для відпочинку десь літом на пляжі, якщо ви любите пригоди або не любите якісь легкі любовні романи або детективи (хоча в цьому творі є легка детективна нотка). Так от, прекрасна історія, легка і наштовхує на думку, що ти можливо сам би і не вижив на острові, особливо, коли ти просто людина, а не Сайрес Сміт)))

Книгу можна брати і читати навіть, якщо не знаєш, про що вона. Сама я взяла її до рук через хлопця, який читав цей роман ще в роки 12-15 і сказав, що це його улюблена історія того часу, коли я в цьому віці прочитала "Робінзона Крузо". Гадаю, що всі ми читали щось схоже у тому віці.

Зараз мені 23 і мені сподобалось, отримала масу задоволення і обов'язково передам цю книгу своїй дитині, коли настане час. Мої рекомендації для людей, які будуть читати цей роман - не зважайте на дивовижну вдачу героїв або на відчуття гри виживання, де спочатку у вас немає нічого, а потім з'являється все необхідне від скла до нітрогліцерину. Просто читайте і насолоджуйтеся, бо кожна сторінка сповнена боротьби героїв за виживання та віри в силу людини.

Також варто зазначити, що це третя книга циклу про капітана Немо, але можна починати з неї, як це зробила я.