Czterdzieści i cztery

Jest rok 1844. Do odciętej blokadą Anglii przybywa Eliza Żmijewska – poetka i ostatnia kapłanka zapomnianego, słowiańskiego bóstwa. Eliza ma odnaleźć przemysłowca Konrada Załuskiego, którego rodacy winią za upadek powstania na Litwie. Zamierza wykonać na nim wyrok wydany przez Radę Emigracyjną oraz Juliusza Słowackiego. Tylko czy Załuski naprawdę jest winny? A może padł ofiarą rozgrywki dwóch wieszczów? W świecie, gdzie energia próżni odmieniła historię, nie ma prostych odpowiedzi. Etherowe bra...

Жанры

Рейтинг LiveLib

4,0

8 оценок

5
50%
4
13%
3
38%
2
0%
1
0%

Ваша оценка

Прочитали 9Хотят прочитать 13

Рецензии

sireniti
3 февраля 2026
Виходимо в етер
Альтернативна Європа. І не одна (тут все складно). Ну якщо коротко, то якось (можливо від нічого робити) один відомий вчений відкрив енергію вакууму, пізніше її назвали етером, і це дало можливість подорожувати паралельними світами. А ще це стало основною і рушійною зброєю у «вмілих» руках можновладців.
Відкриття сталося у 1810, а вже у 1830 росіяни етерною бомбою знищили Вільнюс. Чотирнадцять років підпілля готувало переворот, щоб повернути втрачені землі, та зрадник перекреслив всі сподівання. Достеменно відомо, що він зараз перебуває у Лондоні, має великий вплив, і займається інженерією. Ось чому Еліза Змієвська вирушає туди з особливою місією.
Не дивлячись на молодість, дівчина багато чого пройшла. Вона була серед повстанців, вижила у спаленому місті, залишилася живою після нападу страшних нікому невідомих тварюк ( тільки завдяки давньому відьомському дару, який здавна передавався в сімʼї по жіночій лінії).
І ось тепер після чергової виснажливої пригоди (корабель, на якому вона плила до Лондона, потерпів трощу), треба знову покладатися на саму себе, щоб довести справу до кінця. Але раптом серед рифів і пустинного пляжу Еліза знаходить дивних незнайомців, якщо можна так назвати гігантську комаху і відрізану голову людини, яка… жива і розмовляє.
Тетигон Кса'ру та жива голова вченого Томаса Мітчела не тільки відіграють важливу роль у місії Змієвської, а й стануть її чи не єдиними, а найголовніше - вірними друзями, які разом з нею (але це не точно) змінять світ.
Книга важка. І по структурі, і по сприйманню. Вона точно призначена для читання. По кілька разів.
Тут багато міфології, незрозумілих технологій, теорій, які важко зрозуміти. Знайдеться місце і справжнім історичним персонам, і вигаданим, і навіть любовний трикутник, який, може і зайвий, але трохи розбавив сіре і сумне будення.
Ну і епічні битви, які, до речі, я не дуже люблю. Але куди ж без них?
Це одна з тих історій, які залишають після себе багато питань, відповісти на які не спроможний ніхто. Бо так уже написав автор, змиріться (не хочу, тому побурчу). Одне з них - назва. Чому книга називається так, я надіялась дізнатися про це до самої останньої сторінки. Не вдалося. Як і залишилося незрозумілим, як могла така людина, як Еліза, піти на завдання, не дізнавшись подробиць справи, особливо, коли це стосувалося того, кому вона багато чим завдячувала. Ну і ще кілька питань було, але напевне вони неважливі, бо про них я забулася.
Жанр стимпанк я відкрила для себе відносно недавно. Не скажу, що в особливому захваті (до улюблених точно не віднесу), але має місце бути. Як ось ця книга.
Перевод..
Альтернативная Европа. И не одна (тут всё сложно). Но если коротко, то однажды один известный ученый открыл энергию вакуума, позже ее назвали этером, и это дало возможность путешествовать по параллельным мирам. А ещё стало основным и движущим оружием в «умелых» руках властей.
Открытие произошло в 1810 году, а уже в 1830 году русские этерной бомбой уничтожили Вильнюс. Четырнадцать лет подполье готовило переворот, чтобы вернуть утраченные земли, но предатель перечеркнул все надежды. Достоверно известно, что он сейчас находится в Лондоне, имеет большое влияние, и занимается инженерией. Вот почему Элиза Змиевская отправляется туда с особой миссией.
Несмотря на молодость, девушка многое прошла. Она была среди повстанцев, выжила в сгоревшем городе, осталась жива после нападения страшных, никому неизвестных тварей. Только благодаря древнему ведьмскому дару, который издавна передавался в семье по женской линии.
И вот теперь после очередного изнурительного приключения (корабль, на котором она плыла в Лондон, потерпел крушение), надо снова полагаться на себя, чтобы довести дело до конца. Но вдруг среди рифов и пустынного пляжа Элиза находит странных незнакомцев, если можно так назвать гигантского насекомого и отрезанную голову человека, который... жив и разговаривает.
Тетигон Кса'ру и живая голова ученого Томаса Митчелла не только сыграют важную роль в миссии Змиевской, но и станут её едва ли не единственными, а самое главное - верными друзьями, которые вместе с ней (но это не точно) изменят мир.
Книга тяжелая. И по структуре, и по восприятию. Она точно предназначена для чтения по несколько раз.
Здесь много мифологии, непонятных технологий, трудно понятных теорий. Найдётся место и настоящим историческим персонам, и вымышленным, и даже любовный треугольник, который, может и лишний, но немного разбавил серую грусть бытия.
Ну и эпические сражения, которые, кстати, я не очень люблю. Но куда же без них?
Это одна из тех историй, которые оставляют после себя много вопросов, ответить на которые не способен никто. Потому что так уже написал автор, смиритесь (не хочу, поэтому побурчу). Одно из них - название. Почему книга так называется, я надеялась узнать об этом до самой последней страницы. Не получилось. Как и оставалось непонятным, как мог такой человек, как Элиза, пойти на задание, не узнав подробностей дела, особенно когда это касалось того, кому она многим обязала. Ну и еще несколько вопросов было, но наверное они неважны, потому что про них я забыла.
Жанр стимпанк я открыла для себя относительно недавно. Не скажу, что в особом восторге (к любимым точно не отнесу), но имеет место быть. Как вот эта книга.
Читать далее
39 понравилось
30
188