Львів. Смаколики. Різдво

Ми постійно шукаємо щастя і не ймемо віри, що воно зовсім поруч. Щастя в нас самих. Треба просто навчитися радіти й бути вдячним за абсолютно звичні речі: людей, які довкола тебе, місце, де ти народився, де ти живеш, рід, який дав тобі традиції та віру

Ні про що в житті шкодувати не варто. Він учив її ні за чим не жалкувати, дивитись на світ відверто й без остраху. Вихоплювати вирáзні миті. Тішитись і радіти. Бо ось воно — життя! Прекрасне, виняткове! І вони у ньому — теж прекрасні й виняткові! Чому ні? Світ довкола такий, яким його бачимо і відчуваємо. Сприймаємо крізь власну внутрішню призму, тому перш за все мусить бути позитив. «Гарний настрій — у нас усередині! Його потрібно лише звільнити…» — він був переконливим.

Ми постійно шукаємо щастя і не ймемо віри, що воно зовсім поруч. Щастя в нас самих. Треба просто навчитися радіти й бути вдячними за абсолютно звичайні речі: людей, які довкола тебе, місце, де ти народився, де ти живеш, рід, який дав тобі традиції та віру...

Жодне місто не зробить вас щасливим, якщо ви не привезете трохи щастя з собою...

В. Гранецька "Різдвяна фантасмагорія"

Тарас не розумів, чому той просто не зателефонує їй, єдиним поясненням був страх, писати легше, сказане не зітреш, можна почати затинатися і голос може прозвучали не так грізно, як хотілось би.

"... жодне місто не зробить вас щасливим, якщо ви не привезете трози щастя з собою."

«А той перший пра-а-азник…» — під урочисту мелодію різдвяної співанки тріпотів рудим метеликом вогник свічки на святковому столі. Коляда линула могутньою хвилею крізь вікна, понад старими дахами кам’яниць і високими шпилями соборів, понад тендітною вежею Високого замку, охопленою бузковим і золотим сяйвом, аж ген-ген до високого темного неба, де їй підспівували зірки… і тепло посміхався один із янголів.

Щось відімре у ньому. Щось важливе, що не дозволяє нормальним людям порпатися у чийомусь смітті, не митися місяцями і спати по підвалах...

За вікном пролітав святково вбраний Львів, під колесами хрумкотів сніг, і це мене трохи заспокоїло. Кажете, магія міста? Ми навчилися її продавати, магія міста — то для заїжджих.

Ціна питання- гроші, які навіть витратити немає часу.

Та жодне місто не зробить вас щасливим, якщо ви не привезете трохи щастя з собою...

Ти маєш спалити себе у власному полум'ї: як же ти обновился, коли спершу не перетворишся в попіл!
.
Фрідріх Ніцше.

Ти завжди було моїм літом посеред зими і святом у будні.