
"... вот-вот замечено сами-знаете-где"
russischergeist
- 39 918 книг

Ваша оценкаЖанры
Ваша оценка
Это сборник из 10 рассказов от современных украинских писателей, и как понятно из названия, действие происходит во Львове. Собственно за любимый мною Львов, в котором я хочу когда-нибудь побывать, книга получила один дополнительный бал. Ещё порадовало присутствие песен Океану Ельзи, которые отлично вписались в сюжет. Главным же минусом стало вплетение/упоминание политики/войны, в этом вопросе моё мнение с авторами расходится. Из самих рассказов мне больше всего понравился мистический Аллы Рогашко - "Їхній світ у двох", название передаёт всю его суть. Также было интересно узнать как празднуется Рождество в западной части страны в "Моє сонцесяйне Різдво" Дары Корний. И самым неожиданным рассказом для меня стала "Різдвяна фантасмагорія" Виктории Гранецкой, в котором люди превратились в зверей.

Коли бралася за книгу, чекала на дивовижні історії, сповнені магії, кохання, передчуттся свята. Чекала на щось, схоже не Гербіш - таке пронизливо-тепле.
І що я отримала?
Саме так, я не відчула свята, не закохалася у стиль авторів, не втонула у щирості. Навпаки, я отримала смерті, журбу, бідність, несправедливість. Погодьтесь, не найкраще для свята.
Але усе ж таки є там одна історія, що змушує закохатися у Львів, у героїв, у мову. Це "Їхній світ удвох" Алли Рогашко. Я готова ще раз перечитати прісні твори заради цього. Чарівна, натхненна, неймовірна... Найкраща.

Дара Корній, "Моє сонцесяйне Різдво". Твори цієї письменниці не люблю, цей не став виключенням. Спогади про Різдво у дитинстві, традиції її родини.
Чудова збірка чуттєвих оповідань на Різдвяному фоні. І вона перенесла мене у далекий Львів і у чудовий Різдвяний настрій!

Ми постійно шукаємо щастя і не ймемо віри, що воно зовсім поруч. Щастя в нас самих. Треба просто навчитися радіти й бути вдячним за абсолютно звичні речі: людей, які довкола тебе, місце, де ти народився, де ти живеш, рід, який дав тобі традиції та віру

Ні про що в житті шкодувати не варто. Він учив її ні за чим не жалкувати, дивитись на світ відверто й без остраху. Вихоплювати вирáзні миті. Тішитись і радіти. Бо ось воно — життя! Прекрасне, виняткове! І вони у ньому — теж прекрасні й виняткові! Чому ні? Світ довкола такий, яким його бачимо і відчуваємо. Сприймаємо крізь власну внутрішню призму, тому перш за все мусить бути позитив. «Гарний настрій — у нас усередині! Його потрібно лише звільнити…» — він був переконливим.

Ми постійно шукаємо щастя і не ймемо віри, що воно зовсім поруч. Щастя в нас самих. Треба просто навчитися радіти й бути вдячними за абсолютно звичайні речі: людей, які довкола тебе, місце, де ти народився, де ти живеш, рід, який дав тобі традиції та віру...













