Я попрямував до вілли й увійшов у салон для аперитивів. Не було нікого. Пляшки стояли на малому шинквасі. Я обслужив себе, налив собі подвійний коньяк, для різноманітності. Шкарпетки я тримав у пакеті. Я завалився в крісло, і зайшов Ґреґоріо.
«О, сьогодні ти рано», - сказав він.
«Сьогодні субота, а я у вихідні не працюю», - сказав я.
«Так, знаю, ти перепрацював і ці дні, Авґусто казав мені, що ти дуже наполегливо працюєш», - сказав Ґреґоріо і розсміявся.
«А, то ви знайомі?»
«Ми тут усі знаємось. Чого ти взяв той коньяк, тут маєш інший, кращий, дорожчий, старіший, чому його не п’єш?»
«Ну, дай його, я не знав».
«Ось тобі пляшка, зараз гості почнуть сходитися, мушу працювати», - сказав він.
«Так я теж гість», - буркнув я.
«Так, знаю, пане. Я дав тобі пляшку, обслужив тебе, кайфуй», - усміхнувся він і почав готувати салон для гостей.
Ваша оценка
3 понравилось