Дім у Бейтінґ Голлов

Події, що про них розповідає Василь Махно у дебютній збірці короткої прози, відбуваються за різних часів і на різних континентах, проте хай у чиї вуста вкладено історію – чоловіка за п’ятдесят, літньої вдови чи малого хлопчиська, – їм віриш. Адже оповідання позбавлені будь-яких авторських узагальнень, висновків чи напучувань. Це безсторонні розповіді про долі цілком різних людей, чесні й позбавлені пафосу. Але саме чесність і позірна простота очуднює цю прозу, звичні на перший погляд і невибагли...

Рейтинг LiveLib

3,7

42 оценки

5
17%
4
45%
3
29%
2
10%
1
0%

Ваша оценка

Прочитали 48Хотят прочитать 25

Рецензии

Plonochka26 июля 2017 г.
Про інтимне і сокровенне
Книжка стала переможцем премії «Книга року ВВС-2015», і як на мене, то це цілком заслужено. Як виявилось, коротка проза Василя Махна зовсім не поступається глибиною і настроєм поезії автора. Хоч у книжці міститься кілька оповідань, які зовсім різні за географією і хронологією в часі, але вони всі однаково чуттєві і відверті. «Дім у Бейтінґ Голлов» – про інтимне і сокровенне, про людські почуття та долі, про рідні місця і далеку чужину, про історію й сучасність, які переплітаються і стають нерозривними…
З моїх власних спостережень, хороші поети дуже часто перероджуються в хороших прозаїків, а от навпаки стається доволі рідко. Тож хоч Василь Махно таки повернувся після кількарічної перерви до написання віршів, і навіть видав свіжу збірку «Паперовий міст» цього (2017) року, маю надію, що він ще потішить читачів своїм прозовим словом – тонким і душевним, як в «Дім у Бейтінґ Голлов».
Читать далее
9
231
nataly_om26 февраля 2019 г.
Мои ожидания оказались слишком завышены. Неужели в 2015 году это было лучшей книгой года в Украине? Остальные еще хуже?...
Все рассказы этой книги объединяет Америка. Герои-украинцы либо уже там живут, либо планируют выехать. Все истории очень реалистичные и живые. Но они слишком печальные, слишком много страданий. Может в этом и задумка, но читать это тяжело и неприятно.
Все герои ищут лучшей жизни, но хорошего не происходит. Близкие люди уходят или погибают, перспективы рушатся, погибают на войне. После такой книги можно легко впасть в депрессию...
Читать далее
7
222
YuliyaBolkun17 января 2016 г.
Специфична тематика оповідань
Як на мене, автор дуже стороннє розповідає про життєві історії героїв; говорячи фразою із одного оповідання :" в мене лишились по кінцю проламані двері у свідомість". Можливо, автор намагався передати всю філігранність змісту, його витончену структуру та доцільність, але, на мою думку, це вийшло лише частково.
4
161

Все рецензии

Цитаты

leopoem3 марта 2018 г.
Якщо у нас і є якесь майбутнє, то це - минуле.
0
95
leopoem3 марта 2018 г.
Тоді Марія запропонувала називати океан не за порами року, скажімо, зимовий чи літній, а за кольорами, бо кольорів і їхніх відтінків набагато більше. Зранку він міг бути сіруватий, наче пір'я чайки, до обіду - вже жовтий, як прибережний пісок, а під вечір, при заході сонця, наливався фіолетом і був схожий на сливовий сад, що колихався перед нашими з Марією очима...
...Я перехопив погляд її оливкових очей, які в яскравому світлі набирали кольору зелених водоростей або ставали ультрамариновими. Тепер я кажу, що її очі змінюють колір так само, як океан. А вона відповідає, що це мої фантазії, і що в такий спосіб я хочу її втримати біля себе та океану.
Читать далее
0
99
leopoem3 марта 2018 г.
Із вікна, яке ми забули зачинити, крізь торохтіння старого кондиціонера до нас долинали співи нічних птахів. Вони не спали всю ніч. ми теж не спали. Я розсував її литки. Я шукав її солоні губи, я ловив язиком шерехатість її язика, щоби втягнути в себе його солодкий плід. Я глушив своїм ротом її і власні схлипування. Марія казала, що кохаючись, люди уподібнюються до ангелів і звірів. Я заперечував, бо ж ангели - безстатеві. Вона казала, що коли я її кохаю, мій голос стає схожий на крик павича...
0
41