Акупунктура міста

Той випадок, коли анотація спонукає до прочитання, але значно завищує очікування, які в результаті не виправдовуються. Не те, щоб книга була погана. Вона просто не така, якою її собі передчуваєш. Тепер я розумію, чому відгуки про неї начебто й хороші, проте оцінка переважно «середня».

«Акупунктуру міста» я швидше хотіла побачити як такий-собі посібник з універсальними ідеями щодо розумної розбудови міст, з якимись лайфгаками на зразок: «Щоб місто було затишнішим та комфортнішим, у ньому має бути: 1, 2, 5, 10…», і вже інтерпретуйте собі, як хочете. Звісно, кілька прикладів вдалої «акупунктури» тут є, одна вони настільки унікальні і органічні тільки з тим містом, якого стосуються, що використовувати це в будь-якому іншому буде виглядати недолугим мавпуванням.

Як на мене, в Жайме Лернера вийшла, перш за все, книга-тревелог (хоч і не написана, як тревелог), книга-путівник, книга-ексурсія багатьма красивими містами світу: великими і маленькими, визначними і не дуже, древніми чи молодими. Кожне він описує з любов’ю і підкреслює якісь особливі характерні риси цих міст, їх «родзинки». Так, гучну Барселону неможливо уявити собі без вуличних музикантів, як і маленьку «французьку Венецію» – місто Ансі – без його каналів, а окремі квартали Нью-Йорка – без цілодобових корейських магазинчиків з делікатесами. Всі ці «родзинки» і є окремими «голками» своєрідної акупунктури, яка виліковує місто від сірості, буденності та банальності.

"Хороша акупунктура - це, власне, заохотити людей вийти на вулицю, створити місця зустрічей і найважливіше - зробити так, щоб кожгна міська функція стала каталізатором їхньої взаємодії".

В этой книге известный постройщик городов, бразильский архитектор и политический деятель, изменивший жизнь своего города Жайме Лернер предлагает взглянуть на урбанистику городов через призму акупунктуры. Как врачи лечат людей по средствам иглаукалывания, так и любой из нас может улучшить свой город изменив точечно что-то одно - такова основная мысль автора.
В книге собраны различные приемы, которые на конкретных примерах показывают, как формируется и изменяется облик городов. Эту книгу будет интересно прочесть каждому не равнодушному к жизни своего города и тому, как устроина жизнь в других городах.

Обурливо. Пафосний набір слів без змісту, замість адекватного тексту -  нескінченний перерахунок прикладів якихось місць, про які я поняття не маю, та знайомих автора.

Не кажучи вже про саму ідею назвати цю писанину про міста "акупунктурою" і тулити це слово всюди, ніби воно щось означає в даному контексті :( Автор не дає визначення "акупунктури міста", не обгрунтовує використання цього терміну в сфері урбаністики: "Я вважаю, що певні медичні "магічні прийоми" можна і варто застосовувати до міст". Що?.. І музика - акупунктура, і тиша - акупунктура, і доброта - акупунктура, і базари - акупунктура. А деякі речі навіть "хороша акупунктура"! Не варто й одиниці!

Випадкова емоційна покупка, що стала для мене цікавим відкриттям.

Парки, театри, бари, тиша або невпинний галас та світло вуличних ліхтарів — все це акупунктура міст. І для кожного з них є свої голочки, що роблять місто неповторним. Або вони лише мають з’явитися, щоб його таким зробити.

У цій книжці немає чіткого плану, як змінити місто, щоб воно стало хорошим. Але тут є одна наскрізна думка: суть у дрібницях. На все потрібно зважати і ні з чим не варто затягувати. Бо повільне введення голки шкідливе для здоров’я.

«У хорошому місті можна знайти людину, лише тричі вигукнувши її ім’я». І чим більше у місті людей, тим більше уваги треба цьому приділяти.

Місто має об’єднувати його мешканців, дарувати їм почуття самоповаги та піклуватися про маргіналів. Усім всюди є місце, просто про це необхідно подбати.
Автор говорить, що хороша акупунктура — це заохотити людей вийти на вулицю.

А ще під час розбудови міста необхідно зважати на його особливості. Річки, гори, маленькі вулички — це те, що повинно не заважати сучасному місту, а ставати особливістю, навколо якої повинно все існувати. І якщо потрібно прокласти дорогу, пожертвувавши маленьким потічком, то це поганий проект дороги.

А ще мене потішило, як автор червоною ниткою крізь усю книгу проводить свою нелюбов до автомобілів))

Ця книжка для усіх небайдужих до власного міста, тих хто його любить або тільки хоче полюбити.