Ми - вундеркінди

Гумор насамперед у тому, коли наперекір усьому ти ще можеш сміятися.

То був не наш гімн. Ми в Німеччині вже не мали ніякого. Та й Німеччини вже не було.

— От скажи, друже, хіба не цирк увесь цей світ?... Люди тільки тим і займаються, що цькують і вбивають одні одних. При всьому тому, всюди сидять люди ось так, як і ти, і їм нічого не треба, аби тільки спокійно парцювати і випивати ввечері свій кухоль пива. Ну як цих людей навести на розум?

Очевидно, високим гостям ця забава сподобалася, вони самі почали підганяти і командувати. До речі, так вони підганяли нас весь час. І загнали аж до Волги та Африки.

Пахло життям, смертю і безсмертям. І нарцисами.