Марыя з палыном у канцы стагоддзя

Із цим пунктом челенджу - твір зі шкільної програми, який ти не читав - в мене виникли проблеми. Бо якось так вийшло, що вони всі в мене перечитані. Більшість ще тоді, у школі, а решта вже за дорослого життя. Тому я пішла на хитрість - нагуглила програму сучасної школи, де у списку додаткової літератури знайшла цікаву назву
"МАРІЯ З ПОЛИНОМ У КІНЦІ СТОЛІТТЯ" Володимира Яворівського, який й вирішила спробувати.

Відкрила й... пропала на декілька годин.

Характери, прописані надзвичайно тонко лишень деталями: чи то обраним словом, чи то вчинком. Кілька яскравих образів, що й зараз, через день після читання, досі пекуть своїм жалем та тугою за втраченим. Опуклі описи, які відчуваєш майже на смак. І зневага. Зневага до людей, до відповідальності, до майбутнього. Трусість, людська жадоба, зухвалість "будівничих світлого коміністичного світу".

Один день до страшного 26 квітня 1986 року і декілька тижнів потім.
Буденність, плани, дрібнота бажань людських та велич Землі, яка мовчки перемеле все, що людство - цей найотруйніший планетарний паразит - несе своєю дурістю.

Надзвичайно рада, що завдяки челенджу я дізналась про сей невеликий (десь до 200 сторінок) роман.